вівторок, 17 січня 2017 р.

"День Сніговика в бібліотеці" - пізнавально-ігрова година

Зима закружляла у білому танці, сніжком пухнастим засипала і морозами пригрозила. Казково стало навкруги! А на Корчуватому взагалі фантастичний пейзаж! Під вікнами бібліотеки є природня здоровенна снігова гірка, і вся корчуватська малеча зранку до вечора гарцює на санчатах біля нашого книжкового храму! 
А чи знаєте Ви, що 18 січня святкують Всесвітній День Сніговика?
Така чудова ідея прийшла в голову німецькому колекціонеру Корнеліусу Гретцу, який ще будучи юнаком, почав збирати зображення сніговиків. У 2008 році він увійшов зі своєю колекцією в книгу рекордів Гіннеса! У нього більше трьох тисяч експонатів! І все це - Сніговики!
Колекціонер запропонував святкувати День Сніговика. Він розмірковував так:       

             По-перше, в середині січня в багатьох країнах є сніг.
          По-друге, число 18 схоже на Сніговика, який тримає в руках мітлу.
По-третє, в цей день ще не було ніякого міжнародного свята!
З давніх-давен сніговиків ліпили та поважали як і володаря зими - Мороза. Сніговиків просили про зменшення лютих морозів. Християнська легенда розповідає, що сніговики — це янголи. Адже сніг — дар з неба. Ці зимові герої передають Богові прохання людей. Тому зі "свіжого" снігу ліпили маленького сніговичка і шепотіли йому сокровенні бажання. Вважалося, як тільки фігурка розтане, бажання буде доставлено на небеса та неодмінно здійсниться. Ось і ми  вирішили створити свято для молодших школярів і 16 січня зробили День Сніговика в бібліотеці. Головний бібліотекар Синявська Алла протягом шкільних новорічних канікул створювала з дітками ось такі чудові аплікації!





















Саме слово «schneeman», тобто «сніговик», спочатку виникло в німецькій мові. Зображення сніговика вперше з'явилося в якості ілюстрації до дитячої книжки з піснями, виданої в Лейпцигу. В XIX столітті снігові створення стали незамінним атрибутом Різдва і Нового року. Вітальні листівки із зображенням милого усміхненого сніговика в оточенні веселих дітей швидко здобували популярність.
В Європі сніговиків завжди ліпили поруч з будинками, щедро прикрашали гірляндами і домашнім начинням, кутали в шарфи, а в руки вручали гіллясті мітли. В деталях їх «шати» вгадується містичний характер. Наприклад, ніс у вигляді морквини прикріплювали, щоб умилостивити духів, що посилають урожай та плодючість. Перевернуте відро на голові символізувало достаток у домі. У Румунії здавна відомий звичай прикрашати сніговика «намистинками» з головок часнику. Вважалося, що це сприяє здоров'ю домочадців і оберігає їх від витівок темної сили. З часом давній звичай ліпити сніговиків втратив своє культове значення і перетворився на веселу розважальну гру для дітей та дорослих.


А потім всі дружно водили хоровод біля ялинки!
Сніговички і діти задоволені!!!

Немає коментарів:

Дописати коментар