пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

" Український воїн - приклад для наслідування" - урок мужності

"Ви не думали, хлопці, про себе,
І сміливо під кулі пішли.
Вас, зухвалих, забрало в нас небо - 
Проти зброї безсилі щити..."
Цими проникливими словами нашої постійної користувачки - волинянської поетеси Вікторії Рутківської  відкрила патріотичний захід, присвячений дню Героїв Небесної Сотні, завідуюча бібліотекою Дубенюк Алла. 

 

В цей день, 21 лютого 2018 року, біля  Меморіальної стіни пам'яті імені Олексія Дурмасенка зібралися багато поважних і дорогих гостей. Співорганізатором виступив батько загиблого героя-кіборга "Динамо" Олексія - Олег Дурмасенко-Гржибовський. Це відомий громадський діяч, активіст, художник, який протягом 4-х років підтримує тісні творчі контакти з Голосіївською ЦБС, зокрема з бібліотеками ім. М.Некрасова, № 15 для дітей, "Деміївська", ім. Стельмаха. Він розповів про життєвий та бойовий шлях свого сина. Представив присутнім Альошині нагороди (посмертно). Вшанувати пам'ять наших мужніх героїв прийшли друзі-побратими Альоші - Завілінський Олег (позивний "Дід") та Примаченко Дмитро, ветеран-чорнобилець Жорж Шанаєв, партнери і громадські активісти, педагоги, бібліотекарі, видобувачі знань Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти НАПНУ.
 







В рамках заходу був проведений урок мужності "Український воїн - приклад для наслідування". Учні груп П25с, Д2-1, М1-1 на чолі з викладачем історії Мельник Галиною Яремівною та бібліотекарем Сушко Валентиною Василівною підготували цікаву інформацію про трагічні події  2013-2014 років. Учні групи П25С Лавриненко Вікторія та Мозгова Софія підготували розповідь про героїв Небесної Сотні, про військові дії на сході України та мужність українських захисників. Гончар Аліна та Здохлій Світлана декламували вірші: "А сотню вже зустріли небеса...",  "Кіборги" та "Мамо, не плач..."
 
 Виконуємо Гімн України

 




Щиро дякуємо за співпрацю, підтримку та взаєморозуміння нашим партнерам, колегам, друзям, які знайшли час і долучилися до великої патріотичної місії.




На світлині:  
Олег Дурмасенко-Гржибовський  
та бібліотекар ННЦ ПТО НАПНУ Сушко В.В.


субота, 17 лютого 2018 р.

"Славетні епохи України" - патріотичний захід до дня вшанування Героїв Небесної Сотні

 "Тих, кого вже нема, 
Хто на небо вознісся, 
Ми, схиливши чоло, 
Пом'янемо усіх... "
Вже понад п'ять років наша Бібліотека має тісні творчі педагогічно-виховні партнерські зв'язки з Навчально-науковим центром професійно-технічної освіти Національної Академії педагогічних наук України. Цей заклад знаходиться в нашому мікрорайоні. Розпочав свою освітню діяльність з 1 вересня 1980 року. В ньому проводять професійно-технічне навчання водіїв автотранспортних засобів (категорії "С" і "В") та перепідготовку інструкторів з індивідуального навчання водінню. За період з початку діяльності були підготовлені більше 7000 висококваліфікованих фахівці з робітничих професій та біля 1500 молодших спеціалістів. Як показує зворотній зв'язок з випускниками Центру, переважна більшість з них одразу влаштовується на підприємствах різних форм власності, або мають можливість започаткувати свою власну справу, певна частина випускників продовжує навчання у вищих навчальних закладах. На даний час в ньому здобувають професійну освіту близько 460 видобувачів знань.
14 лютого 2018 року на запрошення партнерів і колег із Центру, при підтримці  наших бібліотекарів був проведений патріотичний захід "Славетні епохи України", присвячений вшануванню Героїв Небесної Сотні. Для офіційного проведення завідуюча бібліотекою №15 Дубенюк Алла організувала зустріч і запросила Олега Дурмасенко-Гржибовського, батька загиблого героя-кіборга Альоші Дурмасенка. Олег Леонідович - голова громадської організації (ГО) "Славетні епохи України", член правління громадської спілки (ГС) "Ветеранів та учасників АТО, війни, сімей загиблих та померлих міста Києва", художник-дизайнер, підприємець. Давній друг і активіст нашої Бібліотеки №15. Проводить велику патріотично-виховну роботу в бібліотеках та навчальних закладах міста серед молоді та школярів.
 Урочисту частину хвилиною мовчання по загиблим Героям та виконанням Гімну України відкрила заступник директора з навчально-виховної роботи (ННЦ ПТО НАПН України) - Христич Зінаїда Олександрівна.
 З полум'яним словом виступив молодий патріот Андрій Шиян. В свої 23 роки він чотири роки воював на Донбасі, захищаючи нашу землю від російських окупантів. Наразі Андрій активний учасник проекту СЕУ (Славетні епохи України) і розповідає молоді про героїзм сучасних героїв та незламний дух нашої героїчної нації.
Викладачі та видобувачі знань слухали, затамувавши подих...
Цікаву доповідь-лекцію про яскраві героїчні сторінки нашої славної багатовікової історії провів молодий, але досвідчений і перспективний вчений-історик, викладач, аспірант -  
Сергій Ільчишин.
 







  Із заключним словом подяки за такий змістовний і глибокий захід поважним гостям, колегам та співорганізаторам виступила викладач історії Мельник Галина Яремівна, а Христич Зінаїда Олександрівна від імені всього колективу Центру (ННЦ ПТО НАПНУ), заступників директора Ігоря Іваницького, Світлани Баклан вручила пам'ятні подарунки та буклети.
І, як завжди за традицією - фото на згадку.
Колеги-бібліотекарі в холі затишного і сучасного учбового закладу: 
Тетяна Бутко, Катерина Трубецька, Валентина Сушко та Анна Возняк.
*******
Дуже приємно було побачити в соціальній мережі Фейсбук відгук директора Центру (ННЦ ПТО НАПНУ) Гоменюка Дмитра про нашу суспільно-корисну діяльність.
"Такі проекти формують у молоді позитивну чітку громадянську позицію. Молодці!" 

********************
Від імені працівників Бібліотеки №15 висловлюємо щиро подяку дружньому колективу наших партнерів на чолі з директором Гоменюком Дмитром Васильовичем (кандидатом педагогічних наук) за сумлінну працю, високий професіоналізм, глибоку любов до свого покликання та батьківське ставлення до своїх вихованців. Щиро бажаємо всім співробітникам сили і натхнення у здійсненні важливої виховної та патріотичної місії майбутнього покоління!

З повагою та надією на подальшу співпрацю - колектив Бібліотеки №15. 
***************

четвер, 15 лютого 2018 р.

"14 лютого - Міжнародний день дарування книг" - дарунок бібліотеці для малечі

 В Міжнародний день дарування книг, 14 лютого, бібліотека придбала для наших маленьких "чомусиків" корисне і красиве видання - книгу відомої блогерки Тетяни Комлик, яка пише під псевдонімом Татуся Бо «Засиналочки» (вийшла друком у видавництві Vivat). Це збірка віршів та коротеньких казок.
Чудовими творами Татусі Бо зачитуються десятки тисяч людей, адже її тексти завжди піднімають настрій і вселяють надію. Її неповторний стиль став запорукою успіху дитячих книжок, які вона творить для дошкільнят та молодших школярів. «Засиналочки» – найцінніша книжка для усіх турботливих батьків. Адже матусі й татусі так потребують допомоги у надзвичайно важкій справі – укладанні свого невгамовного малюка до ліжечка. Ніжні, добрі вірші та казочки Татусі Бо заколишуть найнепосидючішу дитинку.
Ласкаво просимо в загадковий світ дитячих снів, 
де збуваються найзаповітніші мрії і казки стають реальністю!





****************************
А для дорослих наших користувачів, які цікавляться останніми подіями в світі та новинками науки і техніки, ми хочемо поділитися інформацією "всесвітнього масштабу" - про "СОНЯЧНУ БІБЛІОТЕКУ ІЛОНА МАСКА".
 Власний електромобіль Ілона Маска Tesla Roadster червоного кольору (близько 1250 кг) був запущений 6 лютого 2018 року в космос ракетою Falcon Heavy під трек Девида Боуі. За словами вчених, він наблизиться до планети Марс 8 жовтня 2020 року. Цю машину офіційно внесли в базу даних NASA Horizons.  
Віднині це космічний корабель!
Як повідомляється раніше, мало хто знав про те, що на борту Tesla Ілона Маска був захований крихітний носій, який називається Arch. Цікаво, що розмір даного носія не перевищує розміри звичайної монетки, при цьому інформація на ньому може зберігатися мільйони, а то й мільярди років! Відзначається, що сам носій є не більше, ніж кристалом кварцу, на якому записана інформація.
Винахідники Arch відзначають, що їх дітище здатне зберігати і поширювати накопичені знання людства через простір і час, зраджуючи їх майбутнім поколінням. Також творці відзначають, що Arch - є носієм з тривалим життєвим циклом, мабуть, найдовшою з усіх нині існуючих. Відзначимо, що в даний момент один з таких носіїв подорожує у відкритому космосі всередині електромобіля Ілона Маска зі швидкістю близько 13 тисяч кілометрів на годину. 

 
Сонячна бібліотека буде кружляти навколо Сонця протягом мільярдів років!

Так що, колеги-бібліотекарі, 
дивимось в майбутнє з оптимізмом -
за нами - вічність! ))) 
Космічна Сонячна бібліотека

середа, 14 лютого 2018 р.

Рекомендуємо прочитати до Дня всіх закоханих!

14 лютого – це не тільки модний День святого Валентина, а й Міжнародний день дарування книг. 
Напередодні цієї події, зазвичай, в нашій бібліотеці на користувачів вже чекають святкові ілюстровані книжкові виставки, проводяться майстер-класи по виготовленню валентинок, різноманітних сувенірів-подарунків для своїх друзів, рідних або однокласників. 







 Рекомендуємо для прочитання!
Взято тут:
Найкращі книги про кохання, які треба прочитати до Дня Святого Валентина!
Відомий український письменник та літературознавець Ігор Бондар-Терещенко спеціально для сайту Радіо МАКСИМУМ назвав книжки про кохання, які подарують віру в любов. У всіх книжках цього огляду, з якими варто відсвяткувати День всіх закоханих, герої шукають свою кращу половину. Іноді це відбувається у найнеймовірніших місцях – від космосу до круїзного лайнеру – хоча, зазвичай кохання виявляється набагато ближчим.До вашої уваги найкращі книги про кохання українською мовою.
 Надихайтеся!

“Японський коханець”, Ісабель Альєнде
(Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017)

Феєричний сюжет цього міжнародного бестселера про трагічну долю жінки, яка прожила довге і складне життя, певним чином перегукується з історією його авторки. Чилійська письменниця належить до відомої родини дипломатів, мала досвід політичної біженки, зараз залишається іммігранткою. За сюжетом, юну героїню відправляють з окупованої Польщі до американських родичів. У їхньому маєтку вона закохується в японця, сина садівника. Але навіть тут, здавалося, у далекій від воєнних лихоліть Другої світової країні, доля в закоханих залежить від війни. Трагедія Перл-Харбору, табір для інтернованих, куди потрапляє коханий – все це відгукується вже за нашого часу. І вже нова героїня, яка стає повіреною у справах старої жінки, беручись розібрати її архів, змушена заново “прожити” цю історію, зрозумівши і виправдавши її героїв. 


“Задержи звезды”, Кэти Хан
(Х.: Клуб Семейного Досуга, 2017)
Дебютний роман молодої англійської письменниці – найгучніший дебют на Франкфуртському ярмарку – одразу після виходу заплановано до перекладу 20 мовами. І не дивно, бо романтичний сюжет про майбутнє перебивається у ньому гостросюжетними сплесками з реальності. З одного боку, наче у відомій пісні Джона Леннона “Imagine”, прийшла епоха мрійників, коли не стало кордонів і релігій. І хоч збудований цей ідеальний світ на руїнах колишньої цивілізації, але колишні – а насправді споконвічні – проблеми у ньому розв’язуються на нових рівнях, з новим градусом пристрасті та амплітудою “космічних” стосунків. І вже від самого початку – це ті самі випробування, що й завжди в історії кохання, от лишень проходити їх доводиться у відкритому міжгалактичному просторі, віддаляючись від корабля і наближаючись до смерті. “– У нас осталось только девяносто минут воздуха. – С его уст срывается всхлип, короткая вспышка, заглушающая слова, а через минуту шутит: – Что ж, не знаю, как ты, но я оставлю на Майндшер очень плохой отзыв о космических путешествиях. – Заткнись, Макс, – говорит она, хотя его предсказуемость немного успокаивает ее. – Сейчас не время для твоего ужасного чувства юмора. – Знаю. – Он всегда был готов шутить в наиболее экстремальные моменты: во время курса подготовки астронавтов; на похоронах; когда они в первый раз встретились. – Что нам делать? – Мы успокоимся, перегруппируемся, а затем я собираюсь тебя спасти, – улыбается Макс. – Чем постоянно и занимаюсь”. 


“Завжди поруч”, Михаїл Гранд
(К.: Саміт-книга, 2018)

Драматична історія про юнака на ім’я Флоріан, чия дівчина, яку звати Жоржина “виявилася егоїсткою й споживачкою”, приятелі його лише використовували, для батьків він був успішною візитною карткою їх родини, і тому єдиним другом у хлопця був іграшковий ведмедик, викинутий на смітник. “Ніхто в цьому світі – ані батьки, ані друзі, ані Жоржина – не розуміли його так, як Вірджил. Лише він міг мовчки, не перебиваючи, вислухати будь-яку сповідь Флоріана. Тільки у нього завжди знаходився час і терпіння залишатися поруч у скрутні хвилини. За два роки їхньої дружби цей білий ведмідь став для нього найближчою істотою”. Дивна любов, чи не так? І чи справді все так погано у 23-річного юнака під наглядом заможних батьків, який має престижну роботу, машину, квартиру, вважаючи, що сам він не винний, небезпідставно вважаючи, що “пара має дивитися водну сторону, а без цього починаються розбіжності, які з часом мо­жуть призвести до серйозних наслідків”? Бо паралельно триває історія Жоржини – клуби, подруги, хлопці, а далі з’являється Аврора. Насправді ж все в поведінці героїв – це пошуки справжнього кохання, а ведмедик – символ цноти, захисту від жорстокого світу, який розправляється і з його приятелями, і з коханою, яку кривдить його власний друг. Недаремно все у цій історії побудовано на антитезах і протиріччях, включно з іменами, характерами і долями героїв: Флоріан – Йосип, Теодор – Гнат, Ореста – Олеся – і строката оповідь у ньому мчить до фіналу, про який всім закоханим обов’язково варто дізнатися, прочитавши роман. 


“Нижче”, Кіра Малко
(К.: Нора-друк, 2018)
 

Романтична і водночас драматична історія про двох закоханих дівчат, одна з яких була сірою мишкою в офісі, а друга довго вибирала, куди податися зі своєї Польщі – Мексика, Румунія, Угорщина й Україна… Чи варто казати, що долі їх зійшлися, а стосунки зав’язалися у такий міцний вузол, розплутати який могла тільки… розлука. Хоч кохання було неймовірне. “Люди ніколи особливо не цікавили Поліну. Аж досі. Вона могла б слухати А. безкінечно. А. говорила реченнями, які Поліна могла б закінчувати. Вона озвучувала смисли, котрі були такими особливими, близькими й інтимними для Поліни. Її смисли, яких вона нікому не довіряла, не озвучувала — так легко злітали з тих омріяних вуст”. Тікати нашій героїні доводиться на круїзний лайнер, куди вона наймається за контрактом, спускаючись все “нижче” на самісіньке дно виробничих стосунків, де нуртує справжнє життя – з коханням-залицянням, секретами-таємницями, інтригами-підступами. Екзотичні країни, океан, який ледь видно з кухні, нечасті відпустки на берег, що минають в гульні та пиятиках – весь цей виробничий роман заступає одне велике кохання, яке, здається, віддаляється, наче лайнер в океані життя. 

“Елефантіна, або Кораблекрушенція Достоєвцева”, Юлія Кісіна
(Фабула, 2017)

На початку цього роману заїжджі знаменитості – поети-авангардисти з Москви – п’ють пиво на Подолі, й одного з них звуть Помідорний Гуру, і “раніше був хлопчиком на півдні України”, звідки, згадаймо, приїхало чимало тодішньої літературної богеми. І навіть не зважаючи на цей прозовий “демарш” з боку авторки, все одно цілком поетично, із Києва з любов’ю, прилетів привіт нашої героїні, яка захопилася генієм свого сяючого кумира. І саме любов до столиці радянської Батьківщини привезла в романі київська провінціалка. А ще ж кохання, яке подарувала не кому-небудь, а відомому в оксамитовому підпіллі контркультури поетові. Столичні глави в романі чудові своєю “малоросійською” свіжістю і знайомою “київської” ноткою, що тягнеться до раннього Булгакова. І в такому ось дусі перед нами постає Москва 1980-х. Зустрічі з тодішніми кумирами, приїзд Алена Гінзберга, а також кохання і весна. Тобто Тверський бульвар, Красна площа і Телеграф, звідки студентка Юля слідом за юними похабниками, що шепочуть, як у Мандельштама, телеграмку в напахчений комір, розмінює ластів’ячий розчерк свого поетичного письма на театральну прозу буднів. 


Ігор Бондар-Терещенко,
спеціально для Радіо МАКСИМУМ
Джерело: Радіо МАКСИМУМ


Запитуйте в наших бібліотеках !