четвер, 25 лютого 2016 р.

"У піснях ти народ свій любила, і тебе не забуде народ!" - до 145-річчя від дня народження Лесі Українки

"Твого слова співучого сила 
 Кличе нас до щасливих висот. 
У піснях свій народ ти любила - 
І тебе не забуде народ!"
З 19 по 27 лютого 
на абонементі старшого відділу бібліотеки до уваги користувачів  - 
 розгорнута ілюстративна книжкова виставка із циклу 
"Україна понад усе",
присвячена 145-річниці від дня народження видатної доньки українського народу Лесі Українки - 
"У піснях ти народ свій любила,  і тебе не забуде народ!"

















Велика дочка України втілила в своїй творчості кращі почуття свого народу - його гідність, його мужність, його непохитність у боротьбі за свободу й правду, його горду силу. 
Вона безсмертна, як безсмертний народ.



Протягом дня працівники бібліотеки інформували користувачів про ювілейну дату - 145-річчя від дня народження Лесі Українки, знайомили з  літературою про життя та творчість цієї визначної поетеси, проводили індивідуальні бесіди та демонстрували відвідувачам відеоролики: 
"Україна у віршах - Леся Українка "Contra spem spero!" 
у виконанні відомих акторів: Алли Демідової та Крістіни Керницької,

та "Леся Українка: невідоме про відоме..." , 
де звучить пісня "Досадонька" 
у виконанні Жанни Боднарук 
на слова Лесі Українки, музика Лесі Тельнюк..
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт. 
І гул століть, і сьогодення гомін 
В тобі злились, як духу моноліт!
В читальному залі відбувся перегляд літератури із циклу "Мови рідної скарби", приурочений міжнародному дню рідної мови (21.02)
"Бринить, співає наша мова, 
чарує, тішить і п'янить!" 
(О.Олесь).
Відомий український письменник XIX ст. Панас Мирний писав:
 „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, 
в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання,
 роздум, досвід, почування”.








Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст. 
Зачинателем її був І. Котляревський, 
а основоположником — Т. Шевченко.

Як довге ждали ми своєї волі слова, 

І ось воно співа, бринить. 

Бринить, співає наша мова. 

Чарує, тішить і п'янить. 

Як довго ждали ми... 
Уклін чолом народу, 
Що рідну мову нам зберіг. 
Зберіг в таку страшну негоду, 
Коли він сам стоять не міг. 
В землі віки лежала мова 
І врешті вибилась на світ. 
0 мово, ночі колискова! 
Прийми мій радісний привіт. 
Навік пройшла пора безславна... 
Цвіти і сяй, моя державна... 
О. Олесь

"Я поклявся світло правди в темний край принести мій..."


«…Я поклявся, давши слово, 

за народ померти мій,

Втішити його в недолі, сльози витерти рясні.

Бо якщо я навіть ханом буду жити сотні літ,

все одно пора настане в землю полягти мені!»

Н. Челебіджіхан
Доля кримськотатарського народу, його драматичні сторінки історії для всієї прогресивної частини нашого суспільства є дуже болючою. Зокрема, для працівників нашої бібліотеки - також. Тема Криму взагалі нам дуже близька і рідна, тому що протягом 2004 - 2013 діяльність нашої бібліотеки була тісно пов'язана з творчими організаціями, бібліотечною та музейною спільнотою Феодосії, Коктебелю, Євпаторії. 
Це все водночас обірвалося в 2014 році коротким, зловіщим словом: "Кримнаш!"...
Але все одно ми маємо багато друзів і близьких по духу людей серед кримськотатарської громади. 23 лютого 2016 року в Національному музеї літератури України відбулося вшанування пам'яті вбитого більшовицькими нелюдями кримськотатарського патріота Номана Челебіджіхана
 "Я поклявся світло правди в темний край принести мій..."
Лунали гімни України та кримських татар кримськотатарською мовою. Зібралося багато людей — зала не могла вмістити всіх охочих.
Захід почався з дуа, яке прочитав муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов та його промови. Перед присутніми виступили й голова Меджлісу кримськотатарського народу, очільник Всесвітнього конгресу кримських татар (ВККТ) Рефат Чубаров, історик Гульнара Бекірова, громадський діяч Сейран Аріфов та відомий художник Рустем Скібін."Згадуйте мене, і я буду згадувати вас. Дякуйте мені і не будьте невдячними. О, ви, що увірували! Шукайте допомоги у терпінні та молитві — воістину, Аллаг разом із терпеливими! І не називайте мертвими тих, хто загинув на шляху Аллага — ні, вони живі, але ви не відчуваєте цього! Ми будемо випробовувати вас страхом, голодом, нестачею майна, людей та плодів — сповісти ж добру звістку терпеливим, тим, які, коли торкнеться їх лихо, кажуть:«Ми належимо Аллагу і до Нього ми повертаємося!». Мають вони благословення та милість від Господа їхнього і йдуть вони шляхом прямим"! -  виголосив слова молитви шейх Саід Ісмагілов.
Ведуча заходу, завідувач відділу Нацмузею літератури України пані Людмила Рєзнікова, що впродовж меморіального вечора нагадувала присутнім про сторінки славної біографії Номана Челебіджіхана, надала слово одному з сучасних лідерів кримських татар — голові Меджлісу Рефату Чубарову. "Пам'ять про те, що трапилося 98 років тому, пам'ять про Номана Челебіджіхана та його соратників нам каже про те, що кожен народ має дуже твердо стояти на своїх правах. І тоді всі сусіди будуть його поважати", — акцентував увагу присутніх Рефат Чубаров. "Я ще раз хочу подякувати вам усім за те, що ви тут зібралися і разом з вами склоняюся перед пам'яттю великого сина кримськотатарського народу, разом з вами я пишаюся ним"

Про значення діяльності Номана Челебіджіхана, про формування його особистості та коротке, але яскраве та насичене життя розповіла історик, кандидат політичних наук, автор низки монографій про Крим та кримських татар Гульнара Бекірова. Згадуючи про прагнення та боротьбу кримськотатарського патріота, про його мрії щодо вільного життя народів Криму, про його підтримку України, вона, зокрема, зауважила:
"Я переконана, що якби тоді у Номана Челебіджіхана та його соратників все вийшло, ми б жили і в іншій Україні, і в іншому Криму, але історія не знає умовного способу. Груба сила стала на заваді — більшовики знищили кращих представників кримськотатарського народу і насамперед — Номана Челебіджіхана. Саме з цієї причини доти, поки буде живим кримськотатарський народ, 23 лютого ми згадуватимемо цю велику особистість. Сподіваюсь, що цей день і для всієї України стане днем пам'яті Челебіджихана, як нещодавно на державному рівні день депортації кримськотатарського народу було визнано Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу", — сказала Гульнара-ханум.
Виступив і відомий кримськотатарський митець, 
художник-кераміст Рустем Скібін
який влаштував і презентував приурочену до дня пам'яті Челебіджіхана виставку виробів як давніх, так і сучасних кримськотатарських майстрів прикладного й ужиткового мистецтва. Пан Рустем ще раз підкреслив, що без традицій, культури, мистецтва, духовності неможливо самоідентифікувати себе, свою приналежність до того чи іншого народу, тому надважливо відновити, зберегти культурну спадщину, душу народу — мистецтва, традиційні ремесла, музику, літературу.
Урочистості продовжилися у меморіальній квартирі-музеї М. Бажана, де з доповіддю перед присутніми виступив сходознавець Юрій Косенко
 
Студенти Київського національного університету (Кафедра тюркології) читали вірші Номана Челебіджіхана українською та кримськотатарською мовами, також було продемонстровано перший, присвячений кримським татарам, художній фільм «Алім», знятий у 1926 році за сценарієм Миколи Бажана.


А лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв не зміг бути на цьому вечорі, але на своїй сторінці в Фейсбуці він написав:
"Трагічна дата 23 лютого спонукає нас замислитись над перебігом історії і робити правильні висновки. Для кримськотатарського народу цей день увійшов в історію жахливим злочином російських більшовиків. Для них це було черговим злочином, а для нас — невимовно тяжкою втратою і болем. У 1918 році в цей день у Севастополі був мученицьки катований національний і духовних лідер кримськотатарського народу Номан Челебіджіхан".
Довідково:
Номан Челебіджіхан − один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі. Відомий також як «Челебі Челебієв», саме так його ім’я було записано в офіційних російських документах. Національний гімн кримських татар містить слова його вірша «Ant etkenmen!» («Я присягнувся!»).

Народився Челебіджіхан у 1885 році в сім’ї Ібраіма Челебі, імама мечеті села Буюк-Сунак. В 1909 році був одним з трьох засновників патріотичної спільноти «Батьківщина» («Vatan») — підпільної політичної організації, членами якої були кримськотатарські студенти в Османській імперії. За пропаганду соціалістичних ідей був заарештований. Після Лютневої революції 1917 року Челебіджіхан повернувся до Криму та очолив національний рух кримських татар. На їх першому з’їзді у Сімферополі 25 березня 1917 року був обраний головою Всекримського мусульманського виконкому і муфтієм-головою Таврійського мусульманського духовного управління. Челебіджіхан організував маніфестації кримських татар, збір пожертвувань у «фонд перемоги» над Німецькою імперією.
Влітку 1917 з дозволу О. Керенського почалися формуватися власні татарські національні військові формування, так звані ескадрони. Челебіджіхан закликав до створення мусульманських збройних сил, у липні він виступив проти відправки на фронт трьох запасних мусульманських полків. Ця активність у Криму не сподобалася Тимчасовому уряду Росії.
23 червня 1917 року Номан Челебіджіхан був заарештований севастопольською контррозвідкою, але незабаром його звільнили, оскільки кримські татари висловили протест на захист свого лідера, закріпивши його п’ятьма тисячами підписів.
На Всекримському з’їзді кримських татар у Сімферополі 2 жовтня 1917 року Челебіджіхан виклав програму реорганізації Мусульманського виконкому в Курултай — парламент кримськотатарського народу. Головним завданням його було досягти територіальної автономії півострова під гаслом: «Крим для кримчан».
У листопаді 1917 р. (за старим стилем) у Криму пройшов I Курултай кримськотатарського народу, підготовлений Номаном Челебіджіханом, який входив до комісії з розробки проекту Конституції Кримської Народної Республіки, із соратниками. Курултай затвердив представлений комісією проект Конституції і проголосив створення КНР, а Номана Челебіджіхана обрали головою Директорії (національного уряду) і паралельно — міністром юстиції.


Проте прихід до влади більшовиків, які не визнавали кримськотатарський уряд, поставив під загрозу існування молодої Кримської Народної Республіки. Тому 4 січня 1918 року з власної ініціативи Челебіджіхан подав у відставку. Скориставшись цим, більшовики 14 січня 1918 року безперешкодно захопили владу в Сімферополі, заарештували Челебіджіхана і переправили його у Севастополь. Після нелюдських катувань та знущань 23 лютого 1918 року більшовики розстріляли Номана Челебіджіхана, а скалічені останки викинули в море.
Для кримських татар ім’я Номана Челебіджихана стало символом патріотичного служіння Вітчизні.


   Колектив нашої бібліотеки також долучився до цієї події і прийшов вшанувати видатного діяча кримськотатарського народу - Номана Челебіджіхана. 

Екскурсія працівників бібліотеки №15 
в бібліотеці Національного музею літератури України.

вівторок, 23 лютого 2016 р.

"Київ у просторі та часі"


20 лютого 2016 року у рамках проекту  літературно-мистецького салону "Грінівська вітальня"
відбулася краєзнавча зустріч з науковцем, письменником, києвознавцем Стефаном Машкевичем 
(Україна - США)
"Київ у просторі та часі". 

 

Була підготовлена однойменна книжкова виставка, де представлені деякі книги наших читачів з автографами.
Краєзнавчий вечір розпочала, як завжди, завідуюча бібліотекою - 
Дубенюк Алла. Вона представила шановного гостя - вченого-науковця, дослідника-києвознавця Стефана Машкевича. Коротко розповіла про його життєвий шлях, творчі відкриття, наукові дослідження та авторські видання. 
Народився він у Києві, в 1971 році. Закінчив фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
В 1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему "Питання квантової та статистичної механіки еніонів". Вже за два роки працював у Франції, а протягом 1995–1996 років працював науковим співробітником Центру передових досліджень в Осло (Норвегія). В 1998 році з батьками переїхав до міста Нью-Йорк (США), де проживає по даний час.
З 2001 року почав цікавитися трамваями Києва, написав історичний нарис «Памяти киевских трамваев». 2004 року вийшла його книга «Трамвайные копейки». В 2005 року Стефан Машкевич захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук на тему «Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою».
Стефан Машкевич суміщає роботу старшим науковим співробітником фірми «Schrödinger» (Нью-Йорк) та роботу провідним науковим співробітником Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України (Київ).
Володіє українською, російською, англійською, італійською та французькою мовами.
Стефан презентував в бібліотеці свою книгу
"Два дня из истории Киева". 
Незалежне дослідження, що стосується спірного і не до кінця вивченого періоду в історії Києва - це чередування зміни влади в 1917-1920 роках. В книзі хронологічно точно описані події 30-31 серпня 1919 року, коли внаслідок тристороннього протистояння за два дні влада в місті змінювалась двічі... 
Автор отримав доступ до рідкісних видань: книг, журналів, альманахів, документів, мемуарів, статистичних даним, які зберігаються в архівах та бібліотеках не тільки України, але й Росії, Франції, Америки. Він опрацював величезний пласт інформації, зміг живою та зрозумілою мовою викласти факти, намагаючись не надавати власних оцінок.
Це видання дуже якісно ілюстроване, має більше 90 фотографій, в тому числі, рідкісні портрети лідерів протиборчих сторін.  Цінним додатком є відновлена німецька мапа Києва 1918 року.




Стефан Машкевич залишає свій автограф у Гостьовій книзі бібліотеки:
"Уют этого места превосходит почти все, 
что я когда-либо видел и ощущал. 
Большое спасибо и до новых встреч! 
Стефан Машкевич. 20.02.2016 "
На захід прийшло багато людей. Всього було 88 користувачів.

Готуючись до цієї зустрічі, ми запросили не тільки наших друзів-читачів, 
але й колег.

До нас завітали представники ЦБС Голосіївського району: Зоя Логвиненко 
і завідуюча бібліотекою 
ім. М. Гоголя - 
Елеонора Свердлова

Елеонора Іллівна  розповіла про велику та змістовну краєзнавчу роботу, яку проводить бібліотека ім. М.Гоголя протягом 40 років! Результатом цієї кропіткої пошукової бібліографічної діяльності є більше 80! конволют, в яких зібрані цікаві маловідомі матеріали про життя видатних особистостей, що проживали в Києві. Це і письменники, музиканти, поети, громадські діячі і багато інших, для кого Київ став рідною домівкою. На базі цієї бібліотеки довгий час працював клуб "Літопис", очолюваний легендарною Елеонорою Рахліною (дочкою відомого українського диригента Натана Рахліна) - українським краєзнавцем, спеціалістом з історії Києва, екскурсоводом. На даний час в бібліотеці ім. М.Гоголя успішно діє клуб "Киянин". Елеонора Свердлова створила при бібліотеці музейну кімнату "Київ мого дитинства", де зібрані речі, фото, листівки повоєнного Києва. Цей музейний проект створено на основі особистих архівів сім'ї Свердлових. На зустріч з Стефаном Машкевичем Елеонора Іллівна принесла частину своїх бібліографічних видань і конволют краєзнавчого змісту і провела віртуальний екскурс про видатних людей, які проживали в нашому місті.





Фото на згадку.







Цікавий був виступ відомого молодого поета, 
києвознавця, барда - Дениса Голубицького. 
Він також довгий час займається вивченням рідного міста, 
а в своїх піснях та віршах оспівує Київ.


Насамкінець, нашого гостя і всіх присутніх прийшли привітати наші давні друзі - аматорський колектив - тріо"Срібні дзвони" , які виконали низку рідкісних українських автентичних пісень.

 Хочеться щиро подякувати всім, хто долучився до такої цікавої події, хто знайшов час та можливість прийти до нас, поспілкуватися, дізнатися нову інформацію про рідний Київ, познайомитись з талановитими особистостями. 
Ми дякуємо своїм колегам, кому небайдужа доля нашого міста, які роблять велику справу і докладають чимало зусиль, щоб бібліотеки розвивались, приносили користь суспільству; створюють, зберігають і примножують культурне надбання нашого народу! 
Низький уклін вам, добрі люди!!! 
Завжди вам раді!

Відгук про подію на офіційному сайті "Березань. Київська область". Наші партнерські міжнародні зв'язки.


Із офіційного сайту "Березань. Київська область".

Непізнаний Ук Дара Чан

18 лютого 2016
Що маємо - не цінуємо. Життя щодня доводить актуальність цього вислову.
Ми, березанці, маємо дуже талановитого земляка – незвичайного художника, доброго педагога успішного спортсмена – Ук Дара Чана. Недаремно його прізвище інколи вимовляють як «Укр», бо він справжній патріот нашої країни, хоча дуже любить рідну Камбоджу. Проте, на жаль, ще досі для багатьох нас Дара Чан є непізнаним і невивченим для справжніх поціновувачів мистецтва.
Так сказав один з почесних гостей виставки картин художника у столиці, яка відбулася 12 лютого у Музеї-квартирі Павла Тичини. Мала приємність відвідати виставку «Україна і Камбоджа: художній зріз» камбоджійського українця Ук Дара Чана делегація з міста Березань у складі міського голови Тимченка Володимира Григоровича, заступника міського голови Хруля Руслана Федоровича, керуючого справами виконавчого комітету Березанської міської ради Слухай Надії Михайлівни, начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Березанської міської ради Клименко Світлани Володимирівни, заслуженого працівника культури України Шевеля Андрія Хомича.
На заході були також присутні: президент Національної Федерації Таеквон-До ІТС України Віктор Патернак, помічник президента Всеукраїнської громадської організації «Форум народів України» Ліліт Хачатрян, директор музею-квартири Павла Тичини Григорій Донець, директор CUTTY SARK UA Василь Клівець, завідувачка бібліотекою №15 Голосіївської ЦБС, заслужений працівник культури України, керівник Грінівської вітальні Алла Дубенюк, радник з економічних та торгових питань Консульства Багатонаціональної Держави Болівія в Україні Нестеренко Валерій, замісник представника ОВКБ ООН в Україні Ванно Нупек.
Дуже влучно сказала про художника публіцист, письменниця, поетеса, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури Наталія Дзюбенко-Мейс: «Дивишся на його полотна – українські краєвиди, українські храми, наші дівчатка у віночках. А поза тим – гул, дрижання, двиготіння якихось незнайомих, невідомих енергій. Це Україна очима камбоджійця. І навпаки - крізь кхмерські мотиви проступає Україна. Це дивний симбіоз, як танок двох закоханих, плетиво, сув’язь далеких і водночас таких близьких світів.» 

Лекцію про народності Камбоджі прочитав Юрій Косенко, після лекторію усі охочі переглянули фільм про лідера Червоних кхмерів Пола Пото та поспілкувались із художником.
Хочеться сказати словами "Заповіту" Тараса Шевченка - улюбленого поета Ук Дара Чана, якого колись він давно прийшов шукати у Київській бібліотеці №15 кхмерською мовою: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» — ці слова Т. Шевченко написав у той страшний час, коли українці відхрещувалися від свого роду, калічили рідну мову.
Зараз дуже важливо пам’ятати слова Великого Кобзаря, бо ця проблема виникла зі всією гостротою і в наш час, коли багато людей звертають свої погляди у бік інших країн, інших культур. Не помічають, що у них є своя, рідна, до того ж по-своєму унікальна — українська культура, і як не парадоксально, розвивається зусиллями таких достойних представників національних меншин як Ук Дара Чан.

Світлана Клименко

Заступник представника ОВКБ ООН в Україні Ванно Нупек.






Виступ завідуючої бібліотеки №15 
Дубенюк Алли.
До речі, ця інформація опублікована в 
газеті "Березанська громада", 2016 року від 19 лютого №5.