неділя, 27 квітня 2014 р.

"Естонія далека та близька".

Шириться коло наших міжнародних культурних зв'язків!

Цього разу бібліотека гостинно відкрила 
свої двері  для юних користувачів, 
щоб познайомити їх з такою цікавою 
європейською країною - Естонією.

 Завдяки нашому постійному активному другу - Юрію Косенко, 
ми отримали чудову нагоду зустрітися з гостею із Естонії - Маре Літневською, яка є  головою 
Естонського земляцтва в Україні ім. Віктора Кирвела.
У своєму виступі пані Маре розповіла присутнім про історію та громадську діяльність 
Естонського земляцтва в Україні, 
яке вона очолює.



4 березня 1994 року естонці, що мешкають в Україні, утворили свою організацію - Естонське земляцтво в Україні. Перший президент земляцтва - голова правління - Віктор Кирвел (25.09.1930 - 28.11.2002). 
ЕЗУ має власний прапор, освячений естонським пастором Вілло Юрйо.
Нині в Україні мешкає приблизно 3 тисячі естонців.
В Естонії існує Українське земляцтво 
(налічує 29 тисяч українців!). 
Уряд Естонії всіляко сприяє українській громаді, фінансує її. 
Голова Конгресу українців Естонії - Віра Коник.
На естонському радіо виходять українські передачі -"Червона калина" та "Люстерко".
Існує також парламентська група - "Естонія - Україна", а в Талліні діє український музей.


Завідуюча бібліотекою Алла Дубенюк 
та естонська гостя Маре Літневська обмінялися дарунками: від Естонського земляцтва в Україні бібліотека отримала книги та альбоми про дружню країну, а від бібліотеки естонським друзям ми подарували збірник "Киевская Гринландия",
де представлені поетичні твори наших користувачів та зробленого руками талановитих учнів голуба миру 
(акція "Духовні голуби Великого Тараса") 
на честь відзначення 200-річчя 
від дня народження Тараса Шевченка.

 "Тисяча чудес маленької країни"
так назвав свою науково-пізнавальну лекцію 
Юрій Косенко 
і продемонстрував глядачам чудову відеоілюстраційну підбірку слайдів про природу, географічне розташування, населення, традиції, історію та культуру Естонії.
 Цікаво зазначити, що у 1861 році велика група естонських селян прибула до Криму, заклавши основу для великої естонської колонії. 
У 1987 р. в Криму проживало до 2367 осіб, 
а це - 0,3% всього населення півострова.

Як завжди, головними глядачами та шанувальниками бібліотечних заходів були наші друзі - учні СШ № 273,
 учні Навчально-наукового центру професійно-технічної освіти 
Національної Академії педагогічних наук України 
та молодь.

Учні ННЦ ПТО АПН України:
 Богомолець Марина,
 Майданова Ірина,  
Прокопенко Ірина, 
Веремчук Катерина, 
Татарчук Олександр, 
Ящук Олександр
 та Ярова Анастасія 
підготували змістовну групову доповідь 
про Естонію, ії культуру та традиції - 
це справило велике враження на гостю - 
Маре  Літневську!
Естонія має площу 45 226 кв.км.,
проживає на її території 1 млн.287 тис. чол. Найбільші міста - Таллін, Пярну, 
Нарва, Кохтла-Ярве. 
Близько половини  території вкрито лісами, 
є багато національних парків - Вілсанді, Карула, Лахемаа, Соомаа ("країна боліт"), Кирвемааський ландшафтний заказник, де багато грибів, 
водяться бобри.
Глядачі з задоволенням слухали, 
відкриваючи для себе багато нової цікавої інформації.

Також на святі були присутні викладачі  
Навчально-наукового центру профтехосвіти Академії педагогічних наук України:
бібліотекар Сушко В.В.
майстер групи П1-1  - Федоренко В.В. 
майстер групи П1-1 - Лемішко В.Г.
майстер групи П-15 - Шаромова Л.І


Заступник директора 
Навчально-наукового центру профтехосвіти 
Академії педагогічних наук України - 
Христич Зоя Олександрівна 
виступила зі словами подяки та 
висловила сподівання щодо 
подальшої співраці 
між бібліотекою, школою  та 
Естонським земляцтвом в Україні.
 

Учні СШ№ 273 разом з вчителем 
української мови та літератури - 
Паламарчук Інною Миколаївною.


Літературну частину продовжила учениця 
5-го класу СШ №108 - 
 Шахіде Косенко
Вона прочитала вірш естонського поета Юхана Лійва 
"З  тобою і без тебе". 

За традицією - фото на згадку.


Після офіційного виступу присутні 
мали чудову нагоду ознайомитись
з унікальним фільмом естонського режисера Теодора Лутса "Молоді орли" (Noored kotkad) 
(чорно-білий, німий, виробництва 1927 року).


Фільм розповідає про події визвольної війни 1918-1920 років за незалежність Естонії через призму трьох героїв: Таммеканда, Лаансоо та Лєпіка.

Показано, який важкий шлях довелося пройти естонському народу  до здобуття та утвердження власної державності. 












Під час цього заходу  було оголошено про створення експериментального куточка естонської літератури в бібліотеці.
Також Юрій Косенко  запропонував провести найближчим часом зустріч для читачів, яка буде  присвячена пам'яті всесвітньовідомого, славетного естонського поета, мислителя, просвітителя, доля якого дуже нагадує долю нашого Тараса Шевченка - 
Юхана Лійва.

середа, 23 квітня 2014 р.

"Увійди в природу другом".

 "Скільки років землі - і мільярд, і мільйон, 
а яка вона й досі ще гарна!"
 (Ліна Костенко).

22 квітня 1970 року у Нью-Йорку студенти,
 школярі та їхні вчителі вперше організували національний день землі, запропонувавши заглянути вглиб екологічних проблем
 і разом пошукати їх вирішення. 
 Міжнародним свято було оголошено в 1990 році.  
У цей день кожен мешканець планети може
 зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: 
прибрати від сміття прилеглі території, висадити хоча б одне дерево 
або прикрасити квітами під'їзди будівель. Міжнародний день землі - 
свято чистої Води, Землі і Повітря, 
день нагадування про страшні екологічні катастрофи. 

22 квітня 2014 року у Києві підняли найбільший у світі прапор Дня Землі, розмір якого сягає 7 на 5 метрів.
Прапор став символом 40-ї річниці святкування в Україні Дня Землі. У його створенні взяли участь 17 регіонів України.


Оскільки всі міста-учасники мали своє бачення прапору, тож коли частини об'єднали, кожна з них виявилася неповторною.
Наша бібліотека також вирішила відзначити 
це свято спільно з маленькими користувачами
 та їх батьками. 
Було організовано екологічну годину на повітрі, інтерактивну гру для наймолодших, 
конкурс на кращий малюнок про природу.
При вході бо бібліотеки експонувалася 
книжково-ілюстративна  виставка-подорож
"Людина" і природа".








В творчому процесі!












Діти приїхали навіть на велосипедах, щоб прийняти участь у спільному заході, приєднатися до загальної справи!


Найкращі роботи учнів були представлені на 
символічній "повітряній стіні" перед входом до бібліотеки.





Це свято відзначається для того, щоб звернути увагу людства на те, що багатства Землі потрібно берегти, 
щоб передати їх наступним поколінням людей!

четвер, 17 квітня 2014 р.

Твори Тараса Шевченка в перекладі кримськотатарською мовою.

"Трагедія і історія кримсько-татарського народу тисячами невидимих ниток пов'язана з долею і трагедією українського народу. 


Якраз тому Шевченко дорогий кримським татарам, які повинні читати його не тільки українською мовою, але і своєю рідною мовою." 
Нузет Умеров. 


Ці слова належать відомому кримсько-татарькому поету, 

прозаїку, журналісту, основоположнику сучасного направлення в дитячій кримськотатарській літературі.

Нузет Умеров - головний редактор
найстарішої кримсько-татарської 
газети «Янъы дюнья» ("Новий світ").

Завідуюча бібліотекою Дубенюк Алла
відкрила літературну зустріч 
із циклу "У вінок Кобзареві"
і представила головного гостя - 
відомого сходознавця, вченого-біолога - 

постійного друга бібліотек Голосіївської ЦБС - КОСЕНКА Юрія.




Свою розповідь для учнів 8-9 класів СШ №273 
Юрій Анатолійович розпочав 
про кримсько-татарського просвітителя, письменника, педагога, культурного та громадсько-політичного діяча -
Ісмаї́ла Гаспри́нського
(крим. İsmail Gasprinskiy, اسماعيل گسپرينسكى); 
(1851-1914).
Ісмаїл Гаспринський був відомий 
як пропагандист сучасних ідей 
серед кримських татар, 
модернізатор їх традиційної 
ісламської культури.



Діти з задоволенням і увагою слухали цікаву та пізнавальну інформацію, ознайомились з рідкісним виданням вибраних творів Тараса Шевченка 
українською та кримсько-татарською мовами.

Алла Дубенюк
 зачитала "Заповіт" Тараса Шевченка 
українською мовою,
Юрій Косенко - кримсько-татарською мовою.

18 травня 2004 р. в 60-ті роковини 
депортації кримськотатарського народу 
з його прадавньої батьківщини Криму 
до Узбекистану, у день поминальної скорботи відбулася церемонія відкриття монумента 
"Відродження кримськотатарського народу". 
Монумент споруджено в Сімферополі на території Кримського державного інженерно-педагогічного університету. 
На одному з каменів монумента, як на сторінці книги, золотими літерами викарбувано висловлювання великих синів 
узбецького, українського і кримсько-татарського народів їхньою рідною мовою:

Алішер Навої: "Ціну дружби може знати лише друг".
Павло Тичина: "Ми - зорі одного неба"
Ісмаїл Гаспринський: "Єдність у праці, у мові і помислах".

Ще в 1939 році Павло Григорович Тичина, запросивши на урочистості з нагоди 125-річчя від дня народження Шевченка керівника тодішньої довоєнної Спілки письменників Кримської АРСР кримсько-татарського письменника



Шаміля Алядіна, заклав перший камінь у підмурівок будівлі дружби між українською і кримсько-татарською літературами. 
Їдучи до столиці України на Шевченківське свято, Шаміль Алядін зробив переклад Шевченкового «Заповіту» своєю кримсько-татарською мовою і прочитав його перед величезною аудиторією,що зібралася на Шевченківський ювілейний вечір. Павло Тичина, який добре володів турецькою мовою, що зрозуміла й кримським татарам, дав високу оцінку тому перекладу,родивши письменника Шаміля Алядіна ювілейною Шевченківською медаллю.




 По закінченні всі залишились задоволені
від такої корисної та потрібної зустрічі 

і висловили побажання 
постійно проводити різноманітні культурно-просвітницькі заходи!

вівторок, 8 квітня 2014 р.

"Спочатку АЗ да БУКИ, а потім - всі науки!"


 «Не раз мне доводилось слышать утверждение, будто в наш век радио, кино и телевидения литература утрачивает свою ведущую роль. Не знаю... Я по-прежнему верю в силу книги, верю, что человечество еще внимательнее будет вчитываться в печатную строку. Ибо ничто не может заменить книгу, где все основано на доверии к воображению читателя». 
Л. Кассиль.
З 22 по 29  березня в бібліотеці відбувся
 Всеукраїнський Тиждень дитячого читання 
"Спочатку АЗ да БУКИ, 

а потім - всі науки!"



Дубенюк Алла розповідає учням 3-го класу  СШ№273 про творчість Кобзаря,
 знайомить дітей з книжковою виставкою 
"Невмируще Тарасове слово", 
присвячену ювілею Тараса Шевченка.
Лапіна Ліза - учениця 1 класу СШ №130
любить читати твори Тараса Шевченка, декламує і переказує прочитане.

Марієнко Катя - учениця 4-го класу СШ № 273,  активістка бібліотеки, постійна учасниця творчих заходів для дітей - читає поему  "Катерина".



В дні весняних канікул - читаємо улюблені книжки!


Перегляд відеофільму " Тарасове слово".

















В затишних залах нашої бібліотеки кожен знайде собі заняття до душі:



На молодшому відділі головний бібліотекар Синявська 
Алла Іванівна
постійно проводить для дітей змістовне дозвілля, уроки малювання, гурток поробок, створила  з дітлахами "Куточок дитячих заморочок ", де кожен може залишити свій витвір на стенді та отримати оцінку своїх ровесників.






























Творчий процес в дії! 


































Читаємо, відпочиваємо, духовно зростаємо!







Зона буккросінгу  - вільного обміну книгами між читачами.

















Знайомство учнів 3-4 класів СШ №273
 з музейною кімнатою  Олександра Гріна.

Збірка дитячих поезій "Морські камінці", 
видана в 2011 році в Криму - 
привернула увагу юних поціновувачів поезії.





















Біля книжкової виставки про  творчість Тараса Шевченка.
 
Бесіду проводить завідуюча сектором 
Трубецька 
Катерина Анатоліівна.











Відділ обслуговування наймолодших.




Бібліотека - наш другий дім!