вівторок, 27 вересня 2016 р.

"Друзів всіх своїх збираєм, День Врожаю зустрічаєм!"


Під таким гаслом 25 вересня 2016 року в бібліотеці пройшло родинно-громадське зібрання.

В затишній, приємній атмосфері відбулося справжнє літературно-музичне народознавче дійство 

«Здрастуй, осінь золота, 
урожайна і багата!»
Завдяки активу корчуватської громади, творчим родинам, педагогам та при підтримці наших партнерів - християнської спільноти "Церква Примирення" на чолі з керівником - Майструком Сергієм Андрійовичемз якими нас об'єднує давня творча співпраця, було проведено це літературно-музичне театралізоване свято. На захід завітали мешканці мікрорайону, учні ЗСШ №273 та вчитель історії - Лавренчук Тетяна Семенівна, представники із Центру трудової реабілітації "Корчувате", активісти-волонтери - подружжя Салайчуків - Іван та Оксана, творча родина Решетнікових - мама Тамара та троє її талановитих діток, багато інших друзів, музикантів, поетів, звичайних мешканців мікрорайону.
...Осінь — особлива пора року. Вона просякнута якоюсь чарівною атмосферою. Сотні кольорів на деревах, кришталево чисте холодне повітря, кожен промінчик сонця на вагу золота. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки... 
Головним акцентом нашого дійства були: освячений святковий коровай (хліб-сіль), вічна книга Біблія, дари щедрої природи - веселкове розмаїття осіннього врожаю і, безумовно, квіти!





 "Осінь барвиста, осінь прекрасна до нас прийшла.
Осінь багата, щедра і ясна плоди принесла.
Тож свято врожаю сьогодні стрічаєм,
Співаєм пісні. 
В нас нині багате
І радісне свято — Врожайнії дні".


 Виступали всі бажаючі - співали пісні, розповідали цікаві історії, читали вірші... 
А вихованка ЦТР "Корчуватого" 
Олена Ставицька 
показала свої вокальні та музичні композиції.




Салайчук Іван проводить для дітей жартівливу літературну хвилинку - загадує загадки про осінь, природні дари, пори року...














 А інтерактивний театралізований виступ дітей надав нашому святковому зібранню незвичайного колориту, зворушив своєю безпосередністю і артистизмом і нікого не залишив байдужим. Кожен артист представляв себе у вигляді овоча або фрукта і дуже гарно обігрував свою важливу роль і на сцені, і в "природі"! 
Було дуже весело!
По закінченні всі присутні подякували "щедрій Матінці-землі" за хліб-сіль, гарний врожай і заспівали урочисту віншувальну пісню.
За традицією української гостинності жодне зібрання у гарних господарів 
не обходиться без щедрого пригощання, тим більш, коли таке свято!
«Королева Осінь всіх до столу просить…».
Соковиті вітамінні фрукти, соки, смаколики-цукерки, випічка і бутерброди - всім вистачило долучитися до дарів "золотої осені"!


 



 Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: – Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.
Ліна Костенко








Ми ще раз впевнилися, що роль бібліотеки в громадському житті мікрорайону має велике суспільне значення. Це багатофункціональний заклад. Як центр громади вона виконує комунікативні послуги; як заклад культури - інформаційні, виховно-патріотичні, науково-пізнавальні та дозвіллєві функції. 
За порадою, спілкуванням, новинами, самоосвітою кожен має право безкоштовно! звернутися до БІБЛІОТЕКИ і отримати відповіді, консультації, культурне спілкування, духовний розвиток та ще багато чого розумного, корисного, позитивного та прекрасного!
Звертайтеся! Долучайтеся! Приходьте!

понеділок, 19 вересня 2016 р.

Мозаїка "Голосіївської осені" - поетичний фестиваль, присвячений 50-річному ювілею створення Літературного музею Максима Рильського



Традиційно, в першій декаді вересня, 
в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського проходить фестиваль української поезії "Голосіївська осінь"
Цей музей-садиба розташований у будиночку на мальовничих схилах Голосієва, де пройшли останні 13 років життя Максима Рильського (1951-1964).
Коротка біографічна довідка:
За видатні заслуги в галузі науки і культури в 1943 році М. Рильського було обрано академіком АН України. В 1943 – 1946 рр.він очолював Спілку письменників України, а в 1944-1946 рр. був директором Академічного інституту мистецтвознавства і фольклору. 
Помер 24 липня 1964 р, похований на Байковому кладовищі в Києві.






10 вересня колектив музею гостинно зустрів своїх друзів, партнерів, любителів і шанувальників українського поетичного слова. З працівниками Голосіївською ЦБС цей чудовий заклад поєднує давня тісна творча співпраця. Цьогоріч на фестиваль приїхали із Германії нащадки та родичі видатного поета.
Зокрема перед шанувальниками виступив онук Максим Георгійович Рильський...



























Сторінки музейного альбому демонструє Вікторія Колесник
директорка Київського літературно-меморіального музею М.Рильського 















Назар Рильський, 
правнук поета, і 
Вікторія Колесник, 
директорка 

КЛММ М.Рильського









Галина Терентіївна Рубай, до недавнього часу завідувачка відділу фондів музею, з 1947-го по 1964 роки працювала під безпосереднім керівництвом Максима Тадейовича Рильського в очолюваному ним Інституті фольклору, мистецтвознавства і етнографії.








Поет і перекладач - 
Олександр Гордон.








Дмитро Дроздовський
головний редактор журналу "Всесвіт", 
читає власного вірша
 "Мені наснився носоріг..."











Ведуча заходу - чарівна Тетяна Марітко - створювала душевну атмосферу протягом усього вечора, продовжувала гостинну традицію садиби - пригощала кожного виступаючого солодкими яблуками, дбайливо вирощеними ще М.Т.Рильським.
 
На заході "яблуку ніде було впасти..."!


Виступають молоді, але вже відомі поети - члени літературної студії ім. М.Т. Рильського при КНУ ім. Т.Г. Шевченка та лауреати літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» -
Анна Малігон, Олег Коцарев, Елла Євтушенко, Вано Крюґер, Павло Коробчук. 







Музичну частину вдало доповнили:

заслужена артистка естради
Олена Василенко
та бард і музикант 
Олександр Ворох.

















Колеги-бібліотекарі отримали велике задоволення від спілкування з однодумцями, від приємних емоцій та гостинних господарів!










"Спасибі музеєві за те, що пам'ять про Рильського живе, 
що музей не є якоюсь адміністративною установою, а є живим місцем, де збираються живі люди…" (с)


 А ще дуже вразили прекрасні пейзажі і чудові краєвиди рідного Голосієва!








Ну і як, скажіть на милість, маючи в руках сучасні "цифрові девайси", не скористатись такою можливістю?


А природа ніби навмисно закликає:
"Зупини миттєвість!"




Використані фото: 
Алла Дубенюк, 
Ніна Локоть,
Тетяна Марітко,
Роман Власюк.