"Твого слова співучого сила
Кличе нас до щасливих висот.
Кличе нас до щасливих висот.
У піснях свій народ ти любила -
І тебе не забуде народ!"
З 19 по 27 лютого
на абонементі старшого відділу бібліотеки до уваги користувачів -
розгорнута ілюстративна книжкова виставка із циклу
"Україна понад усе",
присвячена 145-річниці від дня народження видатної доньки українського народу Лесі Українки -
"У піснях ти народ свій любила, і тебе не забуде народ!"
Велика дочка України втілила в своїй творчості кращі почуття свого народу - його гідність, його мужність, його непохитність у боротьбі за свободу й правду, його горду силу.
Вона безсмертна, як безсмертний народ.
Протягом дня працівники бібліотеки інформували користувачів про ювілейну дату - 145-річчя від дня народження Лесі Українки, знайомили з літературою про життя та творчість цієї визначної поетеси, проводили індивідуальні бесіди та демонстрували відвідувачам відеоролики:
"Україна у віршах - Леся Українка "Contra spem spero!"
у виконанні відомих акторів: Алли Демідової та Крістіни Керницької,
та "Леся Українка: невідоме про відоме..." ,
де звучить пісня "Досадонька"
у виконанні Жанни Боднарук
де звучить пісня "Досадонька"
у виконанні Жанни Боднарук
на слова Лесі Українки, музика Лесі Тельнюк..
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт!
В читальному залі відбувся перегляд літератури із циклу "Мови рідної скарби", приурочений міжнародному дню рідної мови (21.02)
"Бринить, співає наша мова,
чарує, тішить і п'янить!"
(О.Олесь).
„Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця,
в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання,
роздум, досвід, почування”.
Сучасна українська літературна мова остаточно склалася на початку XIX ст.
Зачинателем її був І. Котляревський,
а основоположником — Т. Шевченко.
Як довге ждали ми своєї волі слова,
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова.
Чарує, тішить і п'янить.
Як довго ждали ми...
Уклін чолом народу,
Що рідну мову нам зберіг.
Зберіг в таку страшну негоду,
Коли він сам стоять не міг.
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
0 мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний привіт.
Навік пройшла пора безславна...
Цвіти і сяй, моя державна...
О. Олесь
