пʼятниця, 7 червня 2019 р.

"Один солдат на свете жил..." - літературно-музична композиція, присвячена Булату Окуджаві


" Я всегда утверждал, что накакой "великой" войны не было. 
Была война-бойня. Кровавая бойня".
Б.Окуджава
1 червня 2019 року в Грінівській вітальні відбувся літературно-музичний вечір "Один солдат на свете жил...", присвячений дню народження відомого сценариста, поета, актора, співака, письменника, композитора, романіста, філолога, прозаїка, гітариста, автора пісень - Булата Окуджави. 9 травня цьому автору-виконавцю виповнилося б 95 років. Його яскраве, повне драматичних подій життя вмістило в себе цілу епоху радянського періоду. Цей захід був підготовлений нами спільно з арт-директором Галереї Висоцького на Воздвиженці - Єлизаветою Логіновою. Давня і плідна співпраця з цим закладом поєднує наші творчі майданчики і шанувальників  авторської пісні і співаної поезії. На цей раз пані Ліза запропонувала нам провести творчу зустріч з цікавою людиною, кінорежисером, літератором, музикантом - Володимиром Зайцевим (м. Москва). Він тривалий час займається вивченням життя та діяльністю таких колоритних особистостей як Володимир Висоцький та Булат Окуджава. В. Зайцев підготував для поціновувачів відомого барда авторську програму з показом документального відеофільму
"Когда-нибудь мы вспомним это и не поверится самим...".
 
Володимир розповів, що він декілька років виношував в душі свій задум. Переглядав, відбирав, вслуховувався в матеріал, який йому вдалося самостійно роздобути. Вдивлявся в ті кадри, якими поділились його друзі. Ще на початку 90-х, почувши розповідь Б.Окуджави про воєнні роки, він був вражений, настільки різко його погляди відрізняються від загальноприйнятих норм і звичного парадного офіціозу. Тоді і виникла думка зібрати всі документальні зйомки Окуджави, де поет висловлює свої роздуми на цю тему. Виявилось, що говорив та співав він не тільки тут, в радянській Росії. Але і в Польші, Франції, Австрії, Японії, Америці... А потім на цих матеріалах створився фільм. Фільм-монолог від першої особи. В якому - один Окуджава і ніякого авторського тексту.  
Один - як в своєму вірші.
Один - як сьогодні, коли голос його, наповнений болем і стражданням, майже не чути. Але буде почутий обов'язково.  
"Слишком много всяких танков, всяких пушек и солдат.
И военные оркестры слишком яростно гремят,
и седые генералы, хоть и сами пули льют, –
но за скорые победы с наслажденьем водку пьют.
Я один. А их так много, и они горды собой,
и военные оркестры заглушают голос мой."
Булат Окуджава







На світлині зліва направо:
Ліза Логінова, Володимир Зайцев, Алла Дубенюк 
Вручення афіші гостю на згадку про зустріч 
з київськими друзями в Грінівській вітальні.
Спілкування в кулуарах.

Фото на згадку...

По закінченні основної частини відбувся імпровізований виступ "вільний мікрофон", де свою творчість дарували гостю наші друзі-грінівці. Виступ Тетяни Доміловської, яка любить і вивчає творчість Булата Окуджави, вразило всіх присутніх. Вона представила глядачам пісні улюбленого барда. 
 
 "После дождичка..." Б.Окуджава





 А відомий київський виконавець Сергій Бондарчук - неперевершений майстер-виконавець пісень Володимира Висоцького вразив присутніх колоритним виконанням творів Володимира Семеновича. Особливо сподобалась "Песня плагиатора" В.Висоцького.
А на закінчення зустрічі для Володиммира Зайцева співав Руслан Іщенко - наш друг і постійний активіст грінівських зібрань. Він виконав низку українських народних і сучасних естрадних пісень. "Червону руту", "Смереку", "Гуцулку Ксеню" йому допомагала Алла Дубенюк і своїм запальним співом, і живою енергетикою вони "завели" публіку, які і підспівували разом з гостем!

Гість задоволений.
Глядачам сподобалось. 
Ми з новими силами готуємось до нових зустрічей!


У підсумку можемо константувати, що життя і творчість Булата Окуджави і сьогодні є сучасне, затребуване в суспільстві, актуальне та потрібне. 
Друзі, а ви - неперевершені!  
Дякуємо! Було класно!!!

середа, 5 червня 2019 р.

"Ти навіки з нами, дорогий Альоша..." - патріотична година

 П'ять років минуло з того часу, як від нас пішов Альоша... Олексій Дурмасенко. Позивний "Динамо". Доброволець. Воїн. Захисник. Кіборг. Трагічно загинув в 2014 році, захищаючи Україну від російських загарбників. 1 червня, в Міжнародний день захисту дітей, Альоші виповнилося б 30 років...
В цей день в бібліотеці біля Меморіальної стіни пам'яті імені О.Дурмасенка зібралося багато друзів та читачів, щоб вшанувати нашого побратима Альошу і покласти квіти. Завідувач бібліотеки Алла Дубенюк відкрила захід "Ти навіки з нами, дорогий Альоша..." хвилиною мовчання по Альоші та всім загиблим українським захисникам. Присутні Зоя Логвиненко, Жорж Шанаєв, Ксенія Тимофієнко ділились спогадами, роздумами.



Наш Альоша похований в Києві на Лісовому цвинтарі. Його могила знаходиться на Алеї Слави, де вічно спочивають всі загиблі воїни-захисники України. В цей день зібралися його побратими, друзі, громадські діячі і митці, і разом з батьком героя Олегом Дурмасенком (Глібом Гржибовським) відзначали 30 років від дня народження Олексія. Андрій Шиян (позивний "Гора"), друг і побратим Олексія, вручив посмертну нагороду нашому ювіляру за бої в Пісках від 1-го батальйону оперативного призначення резервістів імені Героя України генерала Сергія Кульчицького. Це добровольче формування Національної гвардії України, підпорядковане Північному оперативному територіальному об'єднанню. Батальйон був сформований із членів Самооборони Майдану.
А напередодні, 30 травня 2019 року, до бібліотеки завітав гість із Америки - тезка нашого героя - також Олексій. Він передав нам книгу поетеси із Киргизстану Тетяни Сіндєєвої-Бурової  "Как хочеться быть просто человеком!". Авторка вже тривалий час проживає в Лос-Анджелесі. Нашу бібліотеку згадує з повагою та любов'ю. В 2018 році, восени, вперше в житті пані Тетяна приїхала до України на літературно-поетичний фестиваль і відвідала наш заклад. Наша зустріч із симпатії переросла в дружбу (завдячуючи соцмережам!) і вона пообіцяла свою нову книгу подарувати нам. Дякуємо, дорога пані Тетяно! 
А гостя ми ознайомили з бібліотекою і розповіли про нашого Альошу...

 

 Не забудемо. Ніколи. 
Герої не вмирають!
Вічна пам'ять і слава навіки!