середа, 27 січня 2016 р.

"Історія України від Діда Свирида" чекає на своїх читачів


Дорогі друзі!
Нарешті в нашій бібліотеці з'явилася довгоочікувана книга - сучасний історичний бестселлер - 
"Історія України 
від Діда Свирида"!

Спеціально для вас ми замовили її перед Новим роком і ось, на Старий Новий рік - 13 січня 2016 року -   ми отримали чудовий дарунок від автора та ще й з автографом!
На додачу ще й авторську чашку для 
"Чаювання під читання".

Такого ви ще не  читали! 
З такої чашки не пили!

Том перший книги «Історія України від діда Свирида» українського блогера, відомого в соціальній мережі Фейсбук під ім’ям «Свирид Опанасович». 
Книга написана у стилі, найбільшим наближенням за подібністю до якого є Всесвітня історія в обробці «Сатирикону». Однак, авторське викладення матеріалу відрізняється більш науковим ставленням до історичних деталей, глибиною аналізу причинно-наслідкових зв’язків, тому може використовуватися як достовірний варіант історичного матеріалу не тільки для всіх, хто просто цікавиться історією, а й для учнів і студентів. Особливістю авторського жанру є оживлення історичних героїв в форматі діалогів та залучення читачів до аналізу історичних подій. 
Том перший охоплює період від первісних людей і заселення території України до 1036 року.

Джерело: http://uk.vnews.agency/exclusive/14399-storya-ukrayini-vd-dda-svirida-persh-nzh-smyatisya-bazhano-znati-yak-use-bulo-naspravd.html



вівторок, 26 січня 2016 р.

"Камбоджієць із Березані"


У рамках спільного бібліотечного проекту 
"Центр творчості "Корчуватий АРТ" 
та
літературно-мистецького салону  "Грінівська вітальня"
23 січня 2016 року відбулося відкриття художньої виставки відомого митця, Президента Київської Обласної Федерації ТаеКвон-До 
Ук Дара Чана 

(Камбоджа-Україна).
Народився Ук Дара Чан 14 грудня 1961 року в столиці Камбоджі місті Пном-Пені. 
Закінчив факультет графіки Королівської Школи Мистецтв (1980-1985) та факультет живопису  Київського Державного художнього інституту (1987-1992). 
Його роботи прикрашають національні музеї та приватні колекції Австралії, Великобританії, Голландії, Німеччини, Нової Зеландії, Норвегії, Росії, США, Югославії, України. 
Життя Дара Чана схоже на захоплюючий роман, в якому переплітаються сумні, трагічні і щасливі сторінки.
Він народився в сім'ї королівського генерала Ук Чана. З раннього дитинства займається спортом, особливу увагу приділяє східним єдиноборствам. В 1970 році щасливе дитинство у люблячій інтелігентній сім'ї закінчилося -  почалася громадянська війна. Спочатку в жорстокому бою загинув батько - герой Камбоджі генерал Ук, потім пропав безвісти чоловік сестри - представник Королівства Камбоджі при ООН, відомий дипломат Ієп Бун Пхо
5 років сім'я перебувала на засланні у джунглях в одному з місцевих племен, де щоденно боролися за своє життя. За ці рок Дара Чан досконало вивчив культуру, мову, мистецтво народного танцю цього племені. Навчився полювати арбалетом, захищатись від диких звірів та отруйних змій, розрізняти їстівні та неїстівні рослини та  користуватися засобами народної медицини. Це дало змогу йому та його сім'ї залишитись живими - з 20 виселених сімей залишилось живими тільки 3. 
Два роки перебував у діючій армії - мстився за смерть своїх родичів.
Завжди і всім важко було жити на зламі епох, під час зміни суспільних формацій. Але, попри всі труднощі, Дара Чан намагається  у всьому досягти досконалості своєю працею, активністю, хистом. 
Перебуваючи в джунглях, не маючи ні паперу, ні олівців, його не залишив потяг до малювання.  
З 1995 по 2016 рік провів 23 персональних виставки.
Після закінченні війни Ук Дара Чан, як особливо талановитий юнак, був зарахований на факультет графіки Королівської Школи Мистецтв. Там він поглиблено вивчав графіку, живопис, особливо захоплювався філософією, поезією, приймав участь у суспільному житті. Разом з дипломними графічними  роботами він підготував збірку власних поезій та ряд робіт з філософії..
Незважаючи на холодну війну, кращі стипендіати Школи Мистецтв змогли продовжити навчання за кордоном. Дара Чан став студентом Київського Державного художнього інституту, який успішно закінчив у 1992 році.
Йому була присвоєна вчена ступінь магістра мистецтвознавства. В Києві він захопився європейським живописом, багато часу проводив в залах Київських музеїв, студіював видатних авторів.
 З 1995 року Дара Чан повноправний житель міста Березані.
В 2004 році художник став громадянином України. Цієї події він чекав кілька років. З повагою та розумінням  ставиться Дара Чан до змін, які відбуваються сьогодні в українському суспільстві, адже в себе на  Батьківщині йому довелося пережити два політичних перевороти і дві революції, тож йому близьке  прагнення українців до свободи  і демократії. Він хоче, щоб Україна стала сильною і багатою, а світ шанував нас як націю, як великий і самобутній народ. 
Нині Дара Чан примножує мистецьку славу Березані. Він працює викладачем образотворчого мистецтва місцевої школи мистецтв. 
Ук Дар Чан одружений на українці, має двох дорослих дітей - Дениса та Христину. Добре розуміє українську мову, пильно стежить за тим, щоб його діти говорили українською мовою. Має безліч друзів. Його люблять і поважають. 
З особливою любов'ю він вчить березанських дітей  мистецтву ТАЕКВОН-ДО.
Його вихованці неодноразово ставали переможцями республіканських змагань, показовими виступами яких постійно захоплювалися глядачі. 
В 2008 році Дара Чан одержав Міжнародний сертифікат (Австрія-Україна) і був атестований федерацією  ТАЕКВОН-ДО України як володар IV дану.
На одній з його виставок відомий український мистецтвознавець Петро Нестеренко сказав, що дивлячись на роботи Ук Дара Чана відразу видно, що створив його саме камбоджійський  майстер, а не китаєць, японець чи в'єтнамець. В живописних роботах Дара Чан надзвичайно тонко передає особливості кхмерської культури, її філософію, вони не  залишають байдужими глядачів. 
Ук Дар Чан - людина неординарна. Поєднання живопису і спорту дає хороші результати, допомагає йому проявити найкращі риси свого характеру. Він завжди прагне до чистоти і краси не лише на заняттях із своїми вихованцями, а й загалом у стосунках між людьми.
Живописний сад Ук Дара Чана багатий і барвистий, оповитий любов'ю до життя, до людей, до землі і до всього прекрасного, що надихає його на працю і на творчість.



"Лавра".
(Папір, акварель).



"Ранок в Тонле Сап" (Полотно, олія).
(Цікавий факт: У посушливий період озеро Тонлесап має розмір - 3000 км, але в сезон дощів збільшується в 4-5 разів, що дозволяє йому вважатися найбільшим прісноводним водоймищем Південно-Східної Азії. Дивовижні метаморфози відбуваються і з однойменною річкою, яка витікає з нього. Коли тропічна злива оживляє сухі русла приток, річка Тонлесап немов втрачає всі орієнтири в просторі і тече назад, назад в озеро.)
Картини, що експонуються в бібліотеці.
























                          
                               








"Моя    кхмерсько-українська дочка"
(Полотно, олія).
Робота присвячена 
доньці Христині.


Ук Христина -  студентка Київського Національного університету імені Тараса Шевченка з юними читачами бібліотеки.
                                        
Завідуюча бібліотекою - Дубенюк Алла відкрила вернісаж
"Камбоджієць із Березані"
 і представила шановного гостя  - Ук Дара Чана.
 







Виступає Юрій Косенко 
з доповіддю 
"Камбоджа: аспекти історії та культури".




Представник Голосіївської ЦБС - головний спеціаліст по зв'язкам з громадськістю - Зоя Логвиненко.



Вперше до бібліотеки завітав кінорежисер, сценарист, головний режисер кіностудії "Просвіткіно України", член Національної Спілки кінематографістів України - Олександр ДавиденкоВін презентував диск з фільмом свого батька, Георгія Давиденка - відомого кінорежисера, сценариста, художнього керівника кіностудії "Просвіткіно України"члена  Національної Спілки кінематографістів України - "Камбоджієць із Березані"і подарував його літературно-мистецькому салону "Грінівська Вітальня" при бібліотеці № 15.





Ук Дара Чан 
та
Василь Клівець.
















Ліліт Хачатрян - Єреван, Арменія.

У колі друзів! Праворуч - Вікторія Марчук.


Спілкування з відомим поетом, літератором, 
членом редколегії журналу "Радуга" - 
Сергієм Черепановим.





З шанувальником - Дмитром Крульом.


Відомий блогер - Павло Зуб'юк.


Камбоджійська культура має тривалу і багату історію. Її витоки йдуть в період Фунані і Ченли, вона вражає багатством форм в епоху імперії Камбуджадеша. 
На згадку про цю приємну знакову подію - відкриття персональної виставки - художник подарував бібліотеці свою картину:  
"Портрет камбоджійської жінки" (2007, папір, олівець.)


Бібліотекарі зі свого боку також вручили нашому гостю свій дарунок - 
афішу та іменну чашку з логотипом Грінівської вітальні 
та особистою фотографією Ук Дара Чана. 
На фото - Алла Дубенюк,  Дара Чан та Світлана Ук (дружина митця).


За доброю традицією нашої гостинної бібліотеки у другому відділенні виступали митці, дарували своє мистецтво музиканти, поети та барди:
Олександр Миронов, Руслан Іщенко, Віра Свистун, Ігор Дінін, Дмитро Стародубенко, Павло Косман.






 

Виставка картин Ук Дара Чана триватите до 
10 лютого 2016 року.
Поспішайте ознайомитись і отримайте 
велике естетичне задоволення 
від пізнання чудової колоритної камбоджійської культури!

Присутніх  - 78 чол., із них - 11 нових користувачів.
Відеозйомка - Микола Шошанні.
Фото: Алла Дубенюк, Микола Шошанні, Дмитро Круль.

вівторок, 19 січня 2016 р.

«Водохреща морозцем йде з легеньким вітерцем…»


Нехай зірка Вифлеємська
Ясно Всім нам світить
І усіх благословляє
На многії літа!



В дні новорічно-різдвяних свят,
18 січня 2016 року в рамках проекту "Материнська світлиця"
в бібліотеці відбулося літературно-театралізоване дійство для учнів 6-9 класів та їх батьків




«Водохреща  морозцем
йде з легеньким вітерцем…»
На Водохреща все навкруг звабливе,

Зимове свято наше особливе,

Води йорданської рукою я торкнусь,

Почую Господа, у вдячності схилюсь.

Опівночі великі чудеса:
Вщухає вітер і панує тиша,
І відкриваються усім нам небеса,
Прислухайся до вічного ти лишень.
Вода хвилюється, цілющою стає,
Добром, любов’ю заблищить краплина,
Всьому навколо сили додає —
Із серця радість, наче пісня лине.
Людмила Яцура

Була підготовлена книжкова виставка, 
оздоблена авторськими роботами наших маленьких користувачів 
"Свята і традиції мого народу" 
та народознавча бесіда про святкування Водохреща.
Напередодні Водохрещів святкується "Голодна кутя" або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви - смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і паліччям б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
А узвар - іди на базар,
паляниці, лишайтеся на полиці,
А "дідух" - на теплий дух,
Щоб покинути кожух.
Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився". Дівчата в цей вечір ворожать : збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками - де пес завиє, туди дівчина заміж піде.
Ранком 19 січня у церкві відбувається Богослуження. По Богослуженні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест.
Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат.
В усіх хатах пили свячену воду, кропили хату святою водою. Воду, що залишилась, наливали в пляшку, яку зберігали цілий рік.
По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в "йорданській воді" - "щоб були рожеві лиця".




Учні середнього та старшого шкільного віку підготували театралізоване дійство з елементами біблійних оповідок і продемонстрували свої таланти присутнім.


Всього присутніх було: 48 чол.












Ось і завершились новорічно-різдвяні святки. 
19 січняБогоявлення, або Хрещення Господнє, один із тих днів, 
у які за християнськими віруваннями, небо розкривається над нами. 
Ми всіх вітаємо зі святом Хрещення Господнього!
А  шкільні новорічні канікули продовжуються! 
Святкуймо разом!