Сьогодні весь світ відзначає День та примирення — пам'ятний день, який припадає на 8 травня, річницю капітуляції нацистської Німеччини.
Як би сильно московії не хотілося привласнити всі здобутки собі, перемогу над націонал-соціалізмом здобули десятки країн та народів, серед яких одну з головних ролей зіграли українці. Ми втратили у Другій світовій війні понад 8 мільйонів співвітчизників і завжди цінували здобуті важким шляхом мир та свободу.
«Ніколи знову» – головне гасло цього дня, але на жаль, цього року в центрі Європи розпочалась нова, найбільша за масштабами з Другої світової, війна.
Росіяни, як і німці того часу, знищують міста, вбивають за національну приналежність, страчують жінок та дітей.
Але, ми сильні й ми переможемо рашизм, який прийшов на нашу Богом дану землю.
Вічна пам’ять усім, хто віддав і віддає життя за вільну та квітучу Україну.
Михайло Доненко
неділя, 8 травня 2022 р.
"Перемогли нацизм - переможемо й рашизм!" - до Дня пам'яті і примирення
пʼятниця, 29 квітня 2022 р.
Радимо прочитати: М.Гримич "Юра" - сіквел книги "Клавка"
1968 рік, кінець «відлиги». Юра
– студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний
науковець-початківець — потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло
власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває,
що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж
двома світами, — з одного боку, світом «золотої молоді», дітей
секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого, — світом його мами Клавки,
яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української
інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для
шістдесятництва.
Роман «Юра» М. Гримич є сіквелом, тобто незалежним продовженням попередньої книги
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/knigi/hudozhestvennaja-literatura/proza-zhanry-i-techenija/podrostkovaja-proza/jura.html?gclid=CjwKCAjw9qiTBhBbEiwAp-GE0V5AAO_RIf3ZDkDArvXNT5T8OIegOTiRYBvM5yuHlWZRqUTUHC0dMBoC9M4QAvD_BwE
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/knigi/hudozhestvennaja-literatura/proza-zhanry-i-techenija/podrostkovaja-proza/jura.html?gclid=CjwKCAjw9qiTBhBbEiwAp-GE0V5AAO_RIf3ZDkDArvXNT5T8OIegOTiRYBvM5yuHlWZRqUTUHC0dMBoC9M4QAvD_BwE
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/knigi/hudozhestvennaja-literatura/proza-zhanry-i-techenija/podrostkovaja-proza/jura.html?gclid=CjwKCAjw9qiTBhBbEiwAp-GE0V5AAO_RIf3ZDkDArvXNT5T8OIegOTiRYBvM5yuHlWZRqUTUHC0dMBoC9M4QAvD_BwE
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/knigi/hudozhestvennaja-literatura/proza-zhanry-i-techenija/podrostkovaja-proza/jura.html?gclid=CjwKCAjw9qiTBhBbEiwAp-GE0V5AAO_RIf3ZDkDArvXNT5T8OIegOTiRYBvM5yuHlWZRqUTUHC0dMBoC9M4QAvD_BwE
вівторок, 26 квітня 2022 р.
Досі вважаєте, що #укрліт - це нудно? Тоді вам обов'язково треба прочитати цю книгу
"Клавка" Марини Гримич - це не лише історія про любовний трикутник. Це роман, в якому реальні події сумнозвісного Пленуму 1947 року зображені крізь призму сприйняття "маленької людини". Життя звичайної секретарки, доньки ворогів народу Клавки зводиться до рутини "дім-робота". Перше - це комірчина в комунальній квартирі, одна пара латаного-перелатаного взуття "на всі випадки життя", напівголодне існування в оточенні людей, тіла і душі яких скалічила війна, та незавидна доля "старої дівки". Друге - це мистецьке середовище поетів, письменників, критиків, які ведуть повоєнну українську літературу у "світле майбутнє" соціалізму. Для Клавки ці люди - справжні небожителі. Ними вона щиро захоплюється та, попри свій атеїзм, мало не молиться на них. Літературне життя повоєнного Києва зображене настільки яскраво, що почуваєшся ніби всередині 3Д-фільму. Тут і легендарний столичний РОЛІТ, і душевні письменницькі посиденьки на ірпінських дачах, і запеклі літературні дискусії, і навіть Пленум 1947 року, на якому громили українських авторів. Рильський, Малишко та інші письменники в цій книзі - не застиглі портрети класиків зі шкільних підручників української літератури, а живі люди зі своїми слабкостями. Пленум, відомий в історії розгромом української літератури, зокрема паплюженням Юрія Яновського та Максима Рильського. Але мало хто знає, що розправою над цими двома класиками не обмежилось: українських літераторів — колег по перу, сусідів по дому — нацьковували одне на одного, користуючись їхніми амбіціями. Учасники подій по-різному вийшли з нелегкої етичної ситуації — хто з високо піднятою головою і посмішкою на устах, а хто в ганьбі і досмертних докорах сумління.
Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.
Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.
Детальніше: https://www.yakaboo.ua/ua/klavka.html
l
понеділок, 18 квітня 2022 р.
Актуально: Створено Раду з питань розвитку бібліотечної сфери
"З ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики України, а також Комітету з гуманітарної та інформаційної політики відбулося обговорення особливостей організації роботи українських бібліотек під час війни за участю видавців та Українського Інституту Книги. Також в обговоренні взяло участь понад 50 представників бібліотек з усієї України", - йдеться у повідомленні пресслужби міністерства.
Зазначається, що серед основних питань обговорення – радянські книги та книги російських видавництв.
"Над його рішенням працюватиме спеціально створена Рада щодо розвитку бібліотечної сфери. Її співголовами стали Лариса Петасюк, заступник міністра культури та інформаційної політики, та Євгенія Кравчук, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань інформаційної політики", - йдеться в повідомленні.
У рамках роботи Ради буде напрацьовано пропозиції та механізми вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною літературою та книгами українських видавництв.
середа, 13 квітня 2022 р.
Радимо прочитати: Збірка «Україна: війна, мир і любов»
Це проєкт Всеукраїнського волонтерського руху за підтримки Ольги
Богомолець. До збірка увійшли листи для захисників України, які
написали українські жінки та дівчата. А зібрала їх в одне видання, за
підтримки Всеукраїнського Волонтерського Руху, Заслужений лікар України,
громадський діяч Ольга Богомолець. «Герою, ми всі, так само як і ти,
чекаємо на завершення військових дій і твоє повернення додому і
одужання. Нам разом буде необхідно зробити ще дуже багато - збудувати
нову країну без корупції і брехні. Таку країну, де як на фронті, не
брешуть, не зраджують, не крадуть, а служать своєму народу вірою,
правдою, чесно і гідно, як справжні українці!», - пише Ольга Богомолець у
вступному слові. Наші бійці відчувають, що діти та жінки, для яких вони є справжніми захисниками в
ці часи, дійсно поряд з ними! І це надасть їм сил!
Ідея унікального видання «Україна: війна, мир і любов» зародилась у Ольги Вадимівни після відвідування військових госпіталів. Саме там, після спілкування з пораненими бійцями, з'явилося бажання показати безстрашним чоловікам і хлопцям, що вдома в них вірять і чекають, що саме вони - справжні Герої України, що творять історію своєї країни. Співавторами книги-збірки стали прості українки різного віку, різного соціального стану, з різних регіонів України - Львова та Одеси, Луцька і Слов'янська, Херсона та Тернополя, які написали листи солдатам зі словами любові, миру і підтримки.
понеділок, 11 квітня 2022 р.
"Як ти, кухонна шафко?" - журналісти розшукали господиню квартири в Бородянці
Людські долі, понівечені війною...
Продовження щемкої життєвої історії попереднього посту про Бородянку.
.jpg)
Фотографія вцілілої кухонної шафки з абсолютно цілими тарілками та василівським керамічним півником облетіла весь Інтернет і ЗМІ. Її навіть перетворили на сумний мем війни, оскільки вона відображає стан більшості українців. Журналісти відшукали господиню цієї квартири зі зруйнованого будинку в Бородянці Київської області. На будинок, в якому залишився цілий посуд разом з шафкою і півником, російські окупанти скинули дві авіабомби в перші дні війни. Перед зруйнованим будинком - величезна яма від снаряда глибиною в людський зріст. У будинку обвалилися цілий під'їзд, всі поверхи - з 1 по 5. Вже відомо, що під завалами цього будинку рятувальники нікого не знайшли.Надія
Дмитрівна в цей час ховалася в підвалі сусідньої багатоповерхівки. 25
лютого вона вийшла зі своєї квартири та більше туди не повернулася.
Наступного дня вона евакуювалася на захід країни. У
Бородянці Надія Дмитрівна оселилася ще в 1985 році, відразу, як цей
будинок побудували. Аварія на ЧАЕС забрала у неї чоловіка. І в Бородянці
вона залишилася з двома синами. Спочатку помер старший. А два роки тому
не стало і молодшого. Саме він встановив цю кухонну шафку."Несуча
стіна, товста. Вона ж по сходовій клітці йде. І вона витримала. Там
гачки такі хороші були. Десь 12-13 років тому встановили цю шафу",
-розповіла
Надія Дмитрівна. 25 лютого вона варила суп на кухні, а
потім побігла в Укриття – в підвал сусіднього будинку. Додому вона так і
не змогла повернутися. "Я з підвалу вийшла в одних черевиках, двоє
штанів на мені, куртка, пальто-чуже, і косинка... і все ... Без
нічого... Фотографії жодної не залишилося, дітей" - додала жінка.Джерело: ТУТ
Усі ми зараз – кухонна шафка: Історія фото, яке стало символом стійкості українців у війні проти РФ
Сьогодні в Україні набула популярності світлина з кухонною шафкою. 6 квітня 2022 року її сфотографувала фотокореспондентка порталу Суспільне Єлизавета Серватинська. Незважаючи на те, що частина багатоповерхівки рухнула, ця кухонна шафка з посудом залишилася висіти. Її фото широко розійшлося в Інтернеті й стало популярним. Будівля із вцілілою шафою стоїть на в'їзді до міста Бородянка. Це селище під Києвом, в якому до війни проживало 13 тисяч людей, сьогодні воно майже повністю зруйноване. Ця полиця та посуд, які витримали вогонь, називаються в мережі символом непохитності українців. Багато користувачів кажуть, що фотографія вцілілого предмета меблів найкраще ілюструє стан, в якому вони зараз знаходяться.
На світлині, окрім уцілілих тарілок,
також можна помітити ще одну цікаву деталь - маленького керамічного
півника, що знаходився зверху на поличці. Він встояв. Дізналися й про автора цього витвору мистецтва - це майстер художньої кераміки - Прокоп Якович Бідасюк (1895 року народився у Василькові). Був майстром Васильківського майолікового заводу. Створював вази, тарілки. декор, іграшки. Його роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Це
культурний пласт нашого недалекого минулого, який широкому загалу майже нічого
невідомо. Витвори майстрів заводу "Васильківська майоліка" - це феномен, яким ми повинні
пишатися. Журналістка Оксана Демченко написала: "Наша васильківська майоліка - крихкий витвір скульптора Прокопа Бідасюка, вцілів та вистояв. І ми зможемо!".
Зі славнозвісною шафою, яка вціліла разом з посудом та півником, українці роблять колажи та арти.
Під час візиту прем'єр-міністра Великої Британії до Києва Бориса Джонсона 9 квітня 2022 року йому та Президенту України Володимиру Зеленському подарували на згадку подібних керамічних півників.
