Бібліотека № 15 для дітей Голосіївського району м. Києва: "Запрошуємо до подорожі

Дорогі друзі!

В бібліотеці, в Центрі творчості "Корчуватий АРТ", активно проходить міжнародна виставка українського художника

Ук Дара Чана
"Камбоджієць
із Березані".

Щоденні екскурсії та віртуальна подорож до загадкової і екзотичної країни Камбоджа через знайомство з мистецтвом художника Ук Дара Чана для різних груп користувачів бібліотеки надають можливість ближче пізнати історію, культуру та традиції цієї незвичайної і для нас маловідомої країни, яка знаходиться в Південно-Східній Азії.
Камбоджа - держава на півострові Індокитай. Ще донедавна вона називалась Кампучією, але в силу багатьох історичних причин назва змінилася на сучасну Камбоджу. З 1880 року країна знаходилась під протекторатом Франції, а в в 1953 році отримала незалежність. З 1960 по 1975 рік в Камбоджі відбувалася громадянська війна. Перемогли "красні кхмери" на чолі з Пол Потом, який і став пізніше главою держави. Йому приписують глобальний геноцид проти власного народу. По підрахункам експертів в часи його правління було по-звірячому страчено/вбито від 1 до 3 мільйонів населення! І це при тому, що на той час в країні налічувалось близько 10 млн. людей. У вересні 1993 року в джунглях помер кривавий диктатор Пол Пот, тіло якого спалили на вогнищі із автомобільних шин. В тому ж таки році в країні, нарешті, було сформовано коаліційний уряд, а в 2000 році кхмери склали зброю. Громадянська війна закінчилася.
З 1993 року і до сьогодні це - Королівство Камбоджа. В 2004 році король Нородом Сіанук відмововся від престолу на користь свого сина Нородома Сіамоні, який і править країною до цього часу.
Це країна з трагічною і дивовижною долею. В різний час вона належала до різних списків світової історії та культури - від сумнозвісного статусу самої замінованої країни світу до звання центру культурної та світової спадщини ЮНЕСКО. Вона вражає нашу уяву і по-справжньому шокує. Кхмерська держава має давню історію, вона пережила часи великої імперії та великої трагедії, що наклало відбиток на нинішню Камбоджу.
Столиця - Пномпень. Площа - 181 тис. км. На сьогоднішній день населення - більше 13 млн. людей, з них - 80% - кхмери.
В цій державі править Конституційна монархія. Законодавчий орган - двопалатний парламент (Національна асамблея та Сенат).

Не менш цікаві природні і архітектурні пам'ятки. Всесвітньовідомий Ангкор з храмовим комплексом Ангкор-Ват - гігантськими індуїстськими храмами, присвяченими богу Вішну, був побудований при королі Сурьявармані II (1113-1150 рр.).

Ангкор-Ват є найбільшою в світі культовою спорудою (об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).

ЇЇ площа - близько 200 га.

(для зацікавлених - радимо переглянути посилання:

http://www.golden-monkey.ru/cambodia/cambodia-angkor-wat#angkor).

А ось для наших колег цікавою може бути ключова побудова комплексу Ангкор-Ват - Бібліотека (Library)!
Це два невеликих приміщення на території храму. Названі вони так завдяки пам'ятному напису, що викарбуваний на одному з них. Вони не були бібліотеками в нашому розумінні, а скоріш за все їх приміщення використовувались для зберігання священних текстів та різноманітних ритуальних атрибутів. Тут постійно перебуває дуже багато туристів із-за кордону.

***********************************
Найбільш прісноводне озеро в Південно-Східній Азії теж знаходиться на території Камбоджі - Тонле Сап. Озеро заселене людьми. Кількість плавучих будинків на ньому не піддається обчисленню. Вони утворюють села, а іноді свого роду хутори, прямо на воді. Деякі з цих будинків швидко споруджуються воістину з чого доведеться - вони стоять на палях, на піщаних косах, деякі на якійсь підставі типу плоту, найчастіше це перев'язані порожні бочки. Електрика забезпечується акумуляторами. Очисних споруд тут, звичайно, немає, і вода ніколи не виглядає прозорою, хоча жителі камбоджійської Венеції (як люблять висловлюватися екскурсоводи!), п'ють воду з озера, очевидно, володіючи специфічним імунітетом. У плавучих будинках не тільки живуть, а наприклад, розводять птицю, вирощують овочі в ємкостях, наповнених землею. Місцевий грунт, завдяки постійним наносам мулу в сухий сезон, надзвичайно родючий. Є плавучі лавки, школи і щось на зразок медпунктів. Є навіть один буддійський храм на невеликому острові. Головне заняття тонлесапських жителів - рибальство.