Із офіційного сайту "Березань. Київська область".
Непізнаний Ук Дара Чан
18 лютого 2016
Що маємо - не цінуємо. Життя щодня доводить актуальність цього вислову. Ми, березанці, маємо дуже талановитого земляка – незвичайного художника, доброго педагога успішного спортсмена – Ук Дара Чана. Недаремно його прізвище інколи вимовляють як «Укр», бо він справжній патріот нашої країни, хоча дуже любить рідну Камбоджу. Проте, на жаль, ще досі для багатьох нас Дара Чан є непізнаним і невивченим для справжніх поціновувачів мистецтва.
Так сказав один з почесних гостей виставки картин художника у столиці, яка відбулася 12 лютого у Музеї-квартирі Павла Тичини. Мала приємність відвідати виставку «Україна і Камбоджа: художній зріз» камбоджійського українця Ук Дара Чана делегація з міста Березань у складі міського голови Тимченка Володимира Григоровича, заступника міського голови Хруля Руслана Федоровича, керуючого справами виконавчого комітету Березанської міської ради Слухай Надії Михайлівни, начальника відділу культури і туризму виконавчого комітету Березанської міської ради Клименко Світлани Володимирівни, заслуженого працівника культури України Шевеля Андрія Хомича.
На заході були також присутні: президент Національної Федерації Таеквон-До ІТС України Віктор Патернак, помічник президента Всеукраїнської громадської організації «Форум народів України» Ліліт Хачатрян, директор музею-квартири Павла Тичини Григорій Донець, директор CUTTY SARK UA Василь Клівець, завідувачка бібліотекою №15 Голосіївської ЦБС, заслужений працівник культури України, керівник Грінівської вітальні Алла Дубенюк, радник з економічних та торгових питань Консульства Багатонаціональної Держави Болівія в Україні Нестеренко Валерій, замісник представника ОВКБ ООН в Україні Ванно Нупек.
Дуже влучно сказала про художника публіцист, письменниця, поетеса, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури Наталія Дзюбенко-Мейс: «Дивишся на його полотна – українські краєвиди, українські храми, наші дівчатка у віночках. А поза тим – гул, дрижання, двиготіння якихось незнайомих, невідомих енергій. Це Україна очима камбоджійця. І навпаки - крізь кхмерські мотиви проступає Україна. Це дивний симбіоз, як танок двох закоханих, плетиво, сув’язь далеких і водночас таких близьких світів.»
Лекцію про народності Камбоджі прочитав Юрій Косенко, після лекторію усі охочі переглянули фільм про лідера Червоних кхмерів Пола Пото та поспілкувались із художником.
Хочеться сказати словами "Заповіту" Тараса Шевченка - улюбленого поета Ук Дара Чана, якого колись він давно прийшов шукати у Київській бібліотеці №15 кхмерською мовою: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» — ці слова Т. Шевченко написав у той страшний час, коли українці відхрещувалися від свого роду, калічили рідну мову.
Зараз дуже важливо пам’ятати слова Великого Кобзаря, бо ця проблема виникла зі всією гостротою і в наш час, коли багато людей звертають свої погляди у бік інших країн, інших культур. Не помічають, що у них є своя, рідна, до того ж по-своєму унікальна — українська культура, і як не парадоксально, розвивається зусиллями таких достойних представників національних меншин як Ук Дара Чан.
Заступник представника ОВКБ ООН в Україні Ванно Нупек.
Хочеться сказати словами "Заповіту" Тараса Шевченка - улюбленого поета Ук Дара Чана, якого колись він давно прийшов шукати у Київській бібліотеці №15 кхмерською мовою: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» — ці слова Т. Шевченко написав у той страшний час, коли українці відхрещувалися від свого роду, калічили рідну мову.
Зараз дуже важливо пам’ятати слова Великого Кобзаря, бо ця проблема виникла зі всією гостротою і в наш час, коли багато людей звертають свої погляди у бік інших країн, інших культур. Не помічають, що у них є своя, рідна, до того ж по-своєму унікальна — українська культура, і як не парадоксально, розвивається зусиллями таких достойних представників національних меншин як Ук Дара Чан.
Світлана Клименко
Заступник представника ОВКБ ООН в Україні Ванно Нупек.
Виступ завідуючої бібліотеки №15
Дубенюк Алли.
До речі, ця інформація опублікована в
газеті "Березанська громада", 2016 року від 19 лютого №5.
