Як книга Богдана Чалого "Пригоди Барвінка і Ромашки" вплинула на дітей та бібліотекарів

Дорогі друзі!

А ви коли-небудь бачили, як бібліотекарі "метеликами" пурхають по стелі? Ні? А ось ми вам розкажемо і покажемо, як наші маленькі друзі можуть "увімкнути" серйозних "книжкових працівників" поринути у безтурботний світ дитинства! 

Всі ми з дитинства знаємо улюбленого дитячого письменника-казкаря Богдана Чалого. Його веселі, поетичні віршовані казки давно полюбилися юним читачам. Та й не дивно. Адже у них ідеться про щиру дружбу та відданість, про взаємовиручку, про перемоги відважного Барвінка та його друзів над злими, темними силами.

У 1974 році на XIV конгресі Міжнародної ради по дитячій та юнацькій літературі Богдану Чалому за казку «Барвінок і весна» присуджено почесний диплом імені казкаря Г. X. Андерсена. 

Прочитали і ми з дітками на канікулах книгу Богдана Чалого "Сто пригод Барвінка і Ромашки" і...  почалося!

Залишилося позаду велике свято Стрітення - коли ми всі вже настроєні на весняне тепло. Потихеньку, зі скрипом, відходить від нас морозна зима, а діткам так вже хочеться тепла і весняного різнобарв'я! І тут працівники молодшого відділу бібліотеки - Синявська Алла та Гейко Олена  запропонували створити "ромашковий рай" на... стелі і прикрасити в різнокольорові квіти та забавні метелики наш книжковий виднокрай! Це ж не просто прикрасити книжкові виставки чи стенди "Куточок дитячих заморочок" - ні! Це ж на стелі! Всі дружно взялися до роботи.

Одразу ж після свята Стрітення, під враженням улюблених казкових героїв Барвінка та Ромашки декілька днів поспіль приходили наші юні друзі і любителі щось змайструвати та вигадати і спільно з бібліотекарями  "робили красу в улюбленому домі" (так вони по-сімейному називають нашу бібліотеку!).

"Серйозні тьоті бібліотекарі":

 головний бібліотекар - Синявська Алла, завідуюча сектором для дорослих - Трубецька Катерина,  провідний бібліограф - Гейко Олена, прибиральниця - Шишко Лідія спільно з юними читачами  цілий день "стрибали" з драбиною по стелі, прикрашали і обігрували наш бібліотечний простір на молодшому відділі. 

  В нас завжди весело та гамірно від дитячих фантазій, 

від їхньої непосидючості!

І ось результат!

 

А саме цікаве в цей час відбувалося за... вікном! 

 Рудий кіт-нишпорка (тому що пильно спостерігає за тим, що ж таке відбувається в бібліотеці?)  Валентин (названий так, тому що на шиї в нього модне сердечко-валентинка!) дуже уважно слідкував за нашими діями і ніяк не міг второпати - що ж це вони там роблять?!! 
Реакція його була дуже кумедною і потішила і нас, дорослих, і дітлахів!!!
 Мабуть він дуже жалкував, що в нього не було фотоапарата! )))

Бажаємо вам завжди знаходити бодай маленьку часточку добра та позитиву в такому буремному і складному суспільстві! 

Живімо в любові, 
живімо з любов'ю!!!