"36-й день війна... Увесь березень кожного дня роблю записи для ютюба з під'їзду свого будинку у Києві. За цей час з 33-х різних творів або їх частин сьогодні вже 10-та прем'єра на моєму ютуб-каналі. Експромтом я виконав своєрідний бойовий гімн України "Ой у лузі червона калина" - https://youtu.be/sNZ7d5o6tSU
Мій фронт — музичний. Головна зброя — музика. Мій девіз: ПОКИ БАХАЮТЬ СНАРЯДИ ЗА ВІКНОМ, БУДУ У ВІДПОВІДЬ БАХАТИ БАХОМ та іншими композиторами". Українська народна пісня "Ой у лузі червона калина" - гімн Українських січових стрільців. Він і зараз надихає українських воїнів, які захищають рідну країну. До сьогодні так і невідомо точно, хто автор музики цієї чудової пісні. Режисер Степан Чарнецький стверджував, що мелодію пісні підібрав він сам. Володимир Гордієнко, історик Січових Стрільців, вважає, що музику написав відомий композитор, автор стрілецьких пісень Михайло Гайворонський. Музикознавці вважають пісню народною. У 1914-му році режисер одного з українських театрів Степан Чарнецький здійснював
постановку трагедії Василя Пачовського "Сонце руїни" про долю гетьмана
Дорошенка. У фіналі п’єси мала звучати пісня. Спочатку вибрали "Чи я в
лузі не калина була", але режисеру хотілось чогось оптимістичного, тож
він запропонував іншу пісню – "Розлилися круті бережечки" і трохи
переробив текст. Останній куплет залишив без змін, але дещо змінив
мелодію. У такому варіанті вистава і прозвучала на сцені. Вона мала
гучний успіх. А пісню, особливо останній куплет "Ой у лузі червона
калина", одразу підхопила галицька молодь. У
серпні того ж року у місті Стрий її вперше почув командир УСС
(Українські Січові Стрільці) Григорій Трух від стрільця Іваницького,
котрий навчився її від артистів Львівського театру. Трух до куплету "Ой у
лузі" додав ще три куплети та навчив пісні бійців свого підрозділу. Так
"Червона калина" зазвучала спершу у Стрию, далі по Галичині та стала
гімном Січових Стрільців, а невдовзі її заспівала вся Україна. Наприкінці
1980-х років у пісні з'явився ще один куплет "Не хилися, червона
калино", який додали його наші сучасники дисиденти – Надія Світлична та Леопольд Ященко (керівник хору "Гомін"). Українське радіо записало цю пісню у 1991-му році. Третій
день поспіль на моєму музичному фронті звучить українська музика.
Сьогодні я вирішив вперше записати для свого ютюб-канала те, що підібрав
на слух. Саме цю пісню я обрав для підняття бойового духу всіх
українців невипадково. Зараз, на тлі війни росії проти України, цей
бойовий гімн набув нової популярності. Планую незабаром записати у
під'їзді свого будинку і головний Гімн нашої країни.
Тримаймося, Україно! Обов'язково переможемо, бо ми того варті!!!" - Ігор Завадський.
Ось один з варіантів тексту:
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Виступають наші добровольці у кривавий тан,
Визволяти рідну Україну з московських кайдан.
А ми тії московські кайдани розірвемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тії московські кайдани розірвемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Ой у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан,
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!
А ось прослухайте грузинську версію цієї пісні
у неймовірному виконанні Ладо Кучухідзе.
