"Страждали ми від голоду і клятого безсилля..." - година пам'яті

"Три колоски, закуті дротом,
три колоски, три колоски ...
Над білим янголом скорботи –
незгасний духу смолоскип".

 О.Кавуненко.

 На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження плану заходів на 2017 - 2018 роки у зв'язку з 85-роковинами Голодомору 1932 - 1933 років в Україні" 17 квітня 2018 року в читальній залі бібліотеки  відбулася година пам'яті "Страждали ми від голоду і клятого безсилля..." для учнів 5-6 класів СШ №273. 
...Сьогодні поширена думка, що говорити про голод – це озиратися назад, це блукати десь серед могил. А що ми там знайдемо? Ми повинні дивитися у завтрашній день. То чи треба сьогодні говорити про голод? Озиратися у минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а у трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога в майбутнє пролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. 

Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. 

А головне – щоб зрозуміти.

Бібліотекар Ганна Возняк підготувала та провела для учнів бесіду-реквієм біля книжкової розкладки 

"З правдою побудьте наодинці..."

 ...Давно заросли травою, а подекуди зрівнялись із землею, могили жертв голодомору. Відійшли у вічність майже всі їхні мучителі. Та пам'ять невблаганна. Люди все пам'ятають і не прощають.

Невипадково на Горі-Зажурі, під Лубнами, поблизу Мгарського монастиря, ще в кінці минулого століття за ініціативою письменників Бориса Олійника та Олександра Коломійця і за підтримкою адміністрації і широкого кола громадськості було споруджено символічну могилу – Курган Скорботи в пам'ять майже 10 мільйонів безневинних жертв голодомору в Україні 1932-1933 років.

П А М ' Я Т А Є М О!