"Я збираю обереги світла"

"За весь духовный труд
Не ждешь наград
И сколько в чем добра
Не отмеряешь.
Растишь в душе
Даров духовных сад
И бережно любовью охраняешь."

Л.Пастух

Ці слова поетеси Лариси Пастух якнайкраще відображають її творчість, її відношення до людей, до Бога, до Всесвіту.

14 листопада в рамках проекту "Грінівська вітальня" відбулося творче знайомство з відомою київською поетесою Ларисою Пастух. Вона є ініціатором та засновником літературно-художнього клубу "Моя Марина Цвєтаєва" який відкрився 29 травня в бібліотеці ім. М.В.Гоголя Голосіївської ЦБС.

       Народилася в Києві, в сім'ї вченого-агронома та лікаря.

Закінчила біологічний факультет Київського університету Ім. Тараса Шевченка (1955). Викладала в школі, працювала в інститутах АН України. Вона є  організатор програми ЮНЕСКО "Малі міста" (1999).

Друкується з 1978 року.

Автор книг:

"Я душу лелею",

"Нежность 

 бабьего лета,"

"Снежная тайна", 

друкується в журналі "Ренесанс".

Це була зустріч-сповідь, зустріч-одкровення...
Автор говорила про своє насичене різними драматичними подіями  життя, про духовний пошук в поезії, презентувала свої збірники.

Лариса Михайлівна знайомить присутніх з фотографією свого загиблого у війні 41-го річного батька. Він був похований в братській могилі. Лариса вирішила будь-що віднайти свого батька. І їй це вдалося... 

 Більше двох годин тривало її спілкування з шанувальниками та поціновувачами високої поезії.

Лариса Михайлівна дуже цікавий оповідач, пропагує творчість письменників та поетів ХІХ - поч. ХХ стол.

Цитата із виступу мовою оригіналу: 

"В 1972 году произошел серьезный переворот в моей судьбе – в мою жизнь навсегда вошла Ясная Поляна. С тех пор моя жизнь стала тесно связана с творчеством Льва Толстого. Я покинула науку, стала журналистом и искусствоведом, - поведала Лариса Михайловна. – После этого я работала корреспондентом Всесоюзного радио, лектором общества «Знание» и общества «Книголюб». Выступала везде с лекциями о Толстом и его взглядах на жизнь, организовывала всевозможные выставки. В 1994 году директором Ясной Поляны стал праправнук Льва Толстого Владимир Ильич Толстой. По его инициативе с 1995 года стали проводиться писательские встречи, и я стала участницей большинства из них. Тогда-то я и осознала великое значение слова в творчестве и всерьез занялась поэзией, а через год был опубликован мой первый поэтический сборник «Я душу лелею». После его выхода в свет я была приглашена в Союз российских писателей."

Виступ пані Лариси чудово доповнював музичний дует двох Людмил: у їх виконанні прозвучали найкращі відомі романси, ліричні пісні, музика світових композиторів...

 Зустріч пройшла в теплій, довірливій атмосфері.
Викликала зацікавленість і вдячність у наших користувачів.