Бібліотека № 15 для дітей Голосіївського району м. Києва: "Скарби книжкової імперії" (До Всеукраїнського тижня дитячого читання)

Дотримуючись традицій, Всеукраїнський тиждень дитячого читання щорічно стартує в різних регіонах України. У ці дні в бібліотеках для дітей та юнацтва, шкільних бібліотеках відбуваються різноманітні заходи, спрямовані на популяризацію серед дітей читання, книги і бібліотеки як скарбниці знань.

З 23 по 28 березня 2015 року в нашій бібліотеці відбулася низка літературно-мистецьких заходів для дітей під назвою:

«Ми мрієм, щоб книга в пошані була,

Хай книги читає завжди дітвора...»

Щорічно березень для нас наповнюється приємними клопотами, які пов’язані з проведенням традиційного свята – Всеукраїнського тижня дитячого читання. Тиждень зустрічі з Книгою, розвиток читацької культури залишається доброю традицією, справжнім святом книги та читання.

Коротка історична довідка:

Тиждень має багаторічні традиції. Започаткований у 1943 році письменником Львом Кассилем, він і до цього часу лишається святом дитини і книги. Активну участь у святі взяли радянські дитячі письменники: Самуїл Маршак, Сергій Міхалков, Агнія Барто та ін.

З 1944 року Тиждень став Всесоюзним.

У 1945 році перший тиждень відбувся в Києві,

його гостями стали Петро Панч, Микола Бажан, Іван Багмут.

За всю свою історію лише один раз Тиждень дитячої та юнацької книги було проведено восени — 17 жовтня 1945.

На молодшому відділі для учнів 3-6 класів відбувся перегляд видань

відомих українських дитячих письменників, які в різний час виступали в нашій бібліотеці, проводили зустрічі, дарували свої книги:

"Скарби книжкової імперії".

Це, насамперед, Юрій Ярмиш - відомий прозаїк, журналіст, літературознавець, автор понад 30 книг казок для дітей та дорослих.

Своїми оригінальнимим сюжетами, сучасною, своєрідно інтерпретованою тематикою, яскравими поетичними образами, філософськими підтекстами вони стали новим словом в українській літературній казці.

Їм притаманні щирість і людяність, любов до рідної землі.

Свою книгу "Великий мисливець" автор подарував нашим читачам

ще в 1998 році з дарчим підписом.

Також діти мали змогу ознайомитись з такими відомими дитячими письменниками та поетами як: Ганна Чубач, Надія Кир'ян, Оксана Кротюк, Євген Білоусов, Людмила Бражнікова, Олена Щасна.

На старшому відділі для учнів 7-9 класів

була представлена розгорнута книжкова виставка

"Є книги незаслужено забуті..."

Вона складається з трьох розділів:

"Загубилися на полицях";

(Твори Д.Даррелла, Сетон-Томпсона, Пікуля В., В.Троєпольського "Білий Бім Чорне вухо", В.Шукшина "Калина червона", І.Білика "Меч Арея", твори Агатангела Кримського, Ж.-І. Кусто "Cюрпризы моря", В.Каверіна

"Два капітана", Б.Полєвого "Повесть о настоящем человеке",

Є.Богата "Що водить сонце і світила"...);

"Забуті детективи та фантастика";

(Твори А.Дюма, Моріса Дрюона, Е. Берроуза (цикл про Тарзана), І.Єфремова, В.Обручева, Адамов "Таємниці двох океанов", А.Рыбаков "Кортик", А. Дмитрук "Аурентіна"...);

"Знайдено романи про кохання"

(М.Мітчелл "Розвіяні вітром", М.Маккалоу "Поющие в терновнике", Ш.Бронте "Джен Эйр", Р.Гюнтекін "Чаликушу", Анна и Серж Голон "Анжелика", вірші Едуарда Асадова...)

Бібліотекарі активно популяризували ці та інші видання

та розповідали про складну і драматичну долю таких авторів:

Олесь Бердник ("Вибрані твори", "Терновий вінець України",

"Пітьма вогнища не розпалює"),

Василь Єрошенко ("Казки та легенди");

Микола Руденко ("Ковчег Всесвіту").

Коротка довідка про авторів:

Олесь Бердник (1926 - 2003)

Один з найвизначніших українських письменників 20-го століття. Наукова фантастика, історична та філософська проза, поезія - усі ці види літератури знайшли відображення у творчості автора, чиї науково-фантастичні романи були культовими для молоді 60-70-х років і чия творчість була практично невідомою для читачів 80-90-х років. Тепер ім'я та творчість видатного сина української нації Олеся Бердника повертається до читачів ІІІ тисячоліття.

Василь Єрошенко (1890-1952) -

у віці чотирьох років осліп внаслідок тяжкої хвороби, але з того часу життя набрало для нього особливого значення. У боротьбі зі злою долею він вивчився грі на скрипці та фортепіано, освоює іноземні мови й, зокрема, мову есперанто, займається літературною діяльністю і ще замолоду стає відомим літератором-гуманістом... в Японії та Китаї.

Нелегкою була та боротьба для етнографа, казкаря, письменника; українця, що став класиком японської літератури. Цінні рукописи і цілі архіви його творів, написані різнимим мовами, зникають безслідно у вогнях пожеж, через стихійне лихо та людське недбальство. Але окремі перлини його літературного скарбу таки досягають рідної землі, потрапляючи в Україну з Японії, Китаю, Індії, Бірми, завдяки самовідданій праці перекладачів, шанувальників сліпого українського кобзаря-поліглота.

Микола Руденко (1920-2004) - відданий громадянин, поет, публіцист, непримиримий борець за права і свободи людини.

В 1977 році твори Миколи Руденка були кваліфіковані як «наклеп на радянську владу». Рішенням Головліту (1978) всі його твори були вилучені з продажу та з бібліотек СРСР. Пройшовши через тюрми, заслання, вимушену еміграцію,

він залишився вірним сином народу і, повернувшись на Батьківщину, продовжував плідно працювати. Здобув заслужене визнання.
А ось - меморіальна дошка, що встановлена на будинку
письменників Роліт в Києві по вул. Б.Хмельницького, 68.
В 1993 році за роман "Орлова балка" став

Лауреатом Державної премії України імені Т.Шевченка.