Бібліотека № 15 для дітей Голосіївського району м. Києва: Невеличка фотоісторія однієї бібліотечної долі...

Невеличка фотоісторія однієї бібліотечної долі...

Цей мій пост буде трішки незвичним...

Присвячений нашій колезі - працівнику бібліотеки

Куць Олені Олександрівні

та її славному чоловікові Андрію...

У вересні 2014 року Андрія призвали по мобілізації в Збройні Сили України, до полку спеціального призначення.

Молода сім'я, яка декілька років як одружилась, мала багато світлих планів та надій на майбутнє...

Але життя вносить свої корективи.

Багато писати не буду, а тільки представлю декілька світлин
з сімейного архіву

(зрозуміло, з дозволу Олени!).

Молоді, щасливі, сповнені надій!

Нещодавно, а якщо бути точним, 26 жовтня 2014 року, в нашій бібліотечній родині відбулася невелика "сімейна" подія - завітав до нас у гості Андрій Куць. Йому дозволили приїхати на два дні додому, для того, щоб він зміг виконати свій громадянський обов'язок,
своє законне контитуційне право - проголосувати
на чергових виборах до Верховної Ради України.

Для нас це була приємна несподіванка!

Скільки щастя було в очах цих молодих людей!!!

Ми тепло поспілкувались з Андрієм, висловили свою шану
і повагу до нього та його побратимів, поділились наболілим.

Чим змогли - підтримали нашого бійця!
Наостанок зробили декілька фотографій з нашим героєм -
кожному захотілось пригорнутися до нього,
передати тепло наших сердець, нашу любов і надію!
Щемке відчуття змішаних почуттів залишилось в кожного з нас.
Ця непотрібна нікому безглузда війна,
понівечені долі молодих людей,
крах надій на нормальне мирне життя...
Але з іншого боку ми зрозуміли міць і єдність українського духу,
в нас за короткий термін різко змінилися
пріорітети і переоцінка цінностей.
Ми стали іншими - загартованими, змужнілими,
в нас зміцнів ген козацької свободи,
захисту рідної землі, безмежна віра в перемогу!