неділя, 11 березня 2018 р.

"Україну ми не уявляємо без Тараса та його віршів..." - бесіда


У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, велетень духу, непримиримий борець проти будь-якого гноблення, який увійшов в історію  людської культури не тільки як геніальний народний поет України, а і як поет-гуманіст світового значення.
6 березня 2018 року в  бібліотеці на старшому відділі була проведена бесіда "Україну ми не уявляємо без Тараса та його віршів..." біля книжкової виставки
Похожее изображение 

Бібліотекар Бутко Тетяна розказала дітям про унікальну подію в культурному суспільстві нашої країни. Це створення  рівненською майстринею Оленою Анатоліївною Медведєвою незвичайної книги - вишитого "Кобзаря". Українська вишивка – це «молитва без слів». Тому поява такого мистецького шедевру є даниною святій народній пам’яті українського генія і самому мистецтву вишивки, яке жило і плекалося на нашій землі. Ідея створити такий своєрідний «Кобзар» народилася на Рівненській землі, дорогами якої пройшов Тарас Шевченко восени 1846 року, коли добирався до Почаївської лаври. На землі, де свято і щиро шанують Шевченкове слово, де створено Пересопницьке Євангеліє і надруковано Острозьку Біблію, де весна починається з Шевченка. За основу цього проекту було взято перше видання «Кобзаря» 1840 року. Видання, з якого почався шлях Шевченкового слова до читача.

За допомогою техніки вишивки (стебнівки) відтворено тексти восьми (без скорочень) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Біля назв творів подано авторські присвяти. Вишиті тексти «Кобзаря» доповнено ілюстраціями. Так, відтворено шість малярських творів самого Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості.



Немає коментарів:

Дописати коментар