2 грудня 2017 року в честь ювілею - 125-річчя від дня народження Костянтина Паустовського в бібліотеці відбувся літературно-музичний захід
"Його доля пов'язана з Україною...".
Костянтин Георгійович Паустовський (1892—1968) — класик поетичної прози ХХ століття, твори якого увійшли до золотого фонду світової літератури. Вони присвячені різним епохам, написані різними стилями — від казкового та іронічного до класичного; овіяні надзвичайною вишуканістю, притаманною манері Паустовського, красою в дрібницях, мистецтві, природі, чарівністю людської душі і силою людської особистості. Він прожив більше 20-ти років в Україні. Повість про дитинство свідчить про те, що Костянтин Паустовський добре знав український колорит: це засвідчує поетичний опис побуту, місцевих звичаїв, традицій, історичного минулого, української народної творчості. В своїй статті і "Біла Церква" Костянтин Георгійович писав, що Україна відродиться із попелу (посиланням на слова свого діда): «Нема такої чорної хмари, котру б не пробило своїми променями жарке сонце України».

Представила гостей зі спеціалізованої школи №135 колега-бібліотекар Логвиненко Зоя. Вона розповіла про давні дружні зв'язки бібліотеки, школи і музею. Про те, що цей навчальний заклад пройшов шлях від дореволюційної приватної гімназії, вихованцями якої були відомі діячі культури, до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови, яка має партнерські відносини з різними країнами світу. При школі в 2013 році силами активістів-ентузіастів відкрито Музей К. Паустовського. До речі, на його відкритті були Логвиненко Зоя та Дубенюк Алла.

Вчитель Людовік Ірина Миколаївна прибула зі своїми вихованцями - учнями 7, 9 та 11 класів. Вони підготували віночок поетичних творів та презентували відеоролик про музей. Твори читали: Віктор Попович, Аріна Кулініч, Анна Соболєва, Андрій Воробйов, Дар'я Морозова, брати-близнюки Ігор та Володимир Сачок, а Катерина Писанко ще й супроводжувала поетичні замальовки грою на флейті.
Виступи-спогади легендарного Олександра Верхмана нікого не залишили байдужим.
Михайло Кальницький - відомий історик, києвознавець, консультант вперше відвідав наш заклад.
Він подарував Музею Паустовського рідкісні архівні матеріали.

Виступали Жорж Шанаєв, Оксана Зубарєва, Олег Осинський, Людмила Білогорська, Валерій Войцеховський.

"Його доля пов'язана з Україною...".
Костянтин Георгійович Паустовський (1892—1968) — класик поетичної прози ХХ століття, твори якого увійшли до золотого фонду світової літератури. Вони присвячені різним епохам, написані різними стилями — від казкового та іронічного до класичного; овіяні надзвичайною вишуканістю, притаманною манері Паустовського, красою в дрібницях, мистецтві, природі, чарівністю людської душі і силою людської особистості. Він прожив більше 20-ти років в Україні. Повість про дитинство свідчить про те, що Костянтин Паустовський добре знав український колорит: це засвідчує поетичний опис побуту, місцевих звичаїв, традицій, історичного минулого, української народної творчості. В своїй статті і "Біла Церква" Костянтин Георгійович писав, що Україна відродиться із попелу (посиланням на слова свого діда): «Нема такої чорної хмари, котру б не пробило своїми променями жарке сонце України».


Представила гостей зі спеціалізованої школи №135 колега-бібліотекар Логвиненко Зоя. Вона розповіла про давні дружні зв'язки бібліотеки, школи і музею. Про те, що цей навчальний заклад пройшов шлях від дореволюційної приватної гімназії, вихованцями якої були відомі діячі культури, до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови, яка має партнерські відносини з різними країнами світу. При школі в 2013 році силами активістів-ентузіастів відкрито Музей К. Паустовського. До речі, на його відкритті були Логвиненко Зоя та Дубенюк Алла.


Вчитель Людовік Ірина Миколаївна прибула зі своїми вихованцями - учнями 7, 9 та 11 класів. Вони підготували віночок поетичних творів та презентували відеоролик про музей. Твори читали: Віктор Попович, Аріна Кулініч, Анна Соболєва, Андрій Воробйов, Дар'я Морозова, брати-близнюки Ігор та Володимир Сачок, а Катерина Писанко ще й супроводжувала поетичні замальовки грою на флейті.


Михайло Кальницький - відомий історик, києвознавець, консультант вперше відвідав наш заклад.
Він подарував Музею Паустовського рідкісні архівні матеріали.

Виступали Жорж Шанаєв, Оксана Зубарєва, Олег Осинський, Людмила Білогорська, Валерій Войцеховський.

Дякуємо всім за насичену і змістовну зустріч,
яка принесла нові корисні знайомства, приємні враження,
душевне пізнавальне спілкування!
душевне пізнавальне спілкування!
А наостанок журналіст Тетяна Плихнєвич подарувала бібліотеці декілька номерів часопису "Загадки історії" зі своїми дописами.
Щиро дякуємо!
Немає коментарів:
Дописати коментар