субота, 12 листопада 2016 р.

"Нехай арфа зламана - акорд ще ридає" - поетично-музична композиція, присвячена Семену Надсону


У рамках Краєзнавчо-пізнавального проекту
«Мій рідний край – земля моєї долі» працівники ЦБС Голосіївського району - Логвиненко З. А., Дубенюк А.І. та Синявська А.І. 11 листопада 2016 року відвідали Музей видатних діячів української культури і побували на літературно-музичному вечорі 
"Нехай арфа зламана - 
акорд ще ридає"
("...Пусть арфа сломана, 
аккорд ещё рыдает...")
присвяченому поету ХІХ сторіччя Семену Надсону.

Цей Музей був створений у 1987 році на підставі того історичного факту, що наприкінці XIX - початку ХХ ст. спеціально оселилися у близькому сусідстві родини видатних українських митців: Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького і Панаса Саксаганського. Сучасники називали цей куточок Києва (квартал між вулицями Саксаганського та Жилянською) «Українським Парнасом». 

Ведучими цього мистецького зібрання були Роксана Скорульська - актриса за фахом, завідувачка  Музею М.В.Лисенка — відділу Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, джерелознавець, викладач Київського інституту музики ім. Р.Глієра, Лауреат Премії ім. М.В.Лисенка 






















та Ігор Шестак (лікар за фахом), засновник київського Літературного клубу «Лабораторія Шинель», журналіст та автор поетичних збірок. Відкриваючи вечір, Ігор Юрійович наголосив, що Літературний клуб є нащадком «Українського клубу», який був відкритий у м. Києві 1908 року М.В.Лисенком.
Фортепіанний дует «НоТа» у складі викладачів, лауреатів Міжнародних премій «Дружба» та ім. С.Гулака-Артемовського Нонни Козлової і Тетяни Чайки КДМШ №22 органічно доповнював монодекламацію Ігоря Шестака.
Під чарівну музику Миколи Лисенка звучала поетична розповідь про молодого поета:
"Надсон Семен Якович (14.12.1862 - 19.01.1887) - відомий поет, народився в Санкт-Петербурзі. По батькові єврейського походження, мати - з російської дворянської сім`ї Мамонтових. Батько - чиновник, людина обдарований і дуже музичний. У 1882 р. Надсон випущений підпоручиком в Каспійський полк, розташований в Кронштадті. 
Коли він у Києві влаштував вечір на користь літературного фонду, його зустріли бурхливою овацією, а після читання винесли на руках.
У 1882 р. з ним побажав познайомитися А.Н. Плещеєв. Надсон вважав його своїм літературним хрещеним батьком.
Протягом 10 років збори віршів Надсона витримало 14 видавництв і розійшлося в кількості понад 50 тис. примірників!
Утворений шляхом продажу віршів Надсона "надсоновскій капітал" фонду складає в даний час близько 50 000 руб. Небувалий успіх Надсона, рівного якому немає в історії російської поезії (в такій кількості до закінчення терміну літературної власності не розходилися ні Пушкін, ні Лермонтов, ні Кольцов, ні Некрасов!), багато приписували спочатку співчуттю до нещасної долі передчасно загиблого поета і як би протесту проти наклепу, отруївши йому останні дні життя.
Вірші - "Як мало прожито, як багато пережито", "Нехай арфа зламана - акорд ще ридає", "Облетіли квіти, догоріли вогні" - стали крилатими і увійшли в ужиток мови."
Цікавий факт: за 25 років короткого життя Семен Надсон написав 500! творів. Понад 100 віршів Надсона покладено на музику. До його поезій зверталися такі видатні композитори, як Ц. А. Кюї, А. Г. Рубінштейн, С. В. Рахманінов, Е. Ф. Направник. А його "Генія" співав сам Ф.Шаляпін!

Організатори зуміли передати дух епохи ХІХ - поч. ХХ століття. Плеяда цікавих доповідачів та виступаючих підготувала змістовну поетично-музичну композицію.

На фото: 
Наталія Довлатова 
читає вірш С.Надсона 




Наталія Розумцева оперна співачка, виконала декілька поетичних пісень С.Надсона на музику М.Лисенка. Вона щойно повернулася з АТО, де виступала з концертами перед нашими захисниками. 







З цікавою доповіддю виступила завідувачка музею імені М.Заньковецької 
Наталія Бабанська.
Ірина Щукіна, завідувачка науково-дослідного відділу з вивчення життя і творчості Лесі Українки Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького провела захоплююче літературне дослідження про паралелі життєвих колізій Семена Надсона та Лесі Українки. 

Працівники бібліотек Голосіївської ЦБС отримали велике естетичне задоволення і душевну насолоду від професійного виконання артистів, від чудової організації заходу і висловили глибоку вдячність ведучим та організаторам за подаровані миті спілкування!












*****
В пам'ять поету під Києвом, в м. Боярка, в долині лісу,
встановлений пам'ятний гранітний камінь, 
і цю місцевість в народі називають "Долиною Надсона".
Із особистого архіву Грінівської вітальні. 2015 рік.
Дякуємо Миколі Шошанні (студія "Драйвер") за фільмування краєзнавчої подорожі до Долини Надсона в м. Боярка і музично-поетичний відеосюжет.

2 коментарі:

  1. Вітаю з гарним вечором! Обдруківка вискочила -- Шаляпін.

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую, колего, за слушне зауваження. Вже виправила "обдурківку" :)

    ВідповістиВидалити