19 січня 2016 р.

«Водохреща морозцем йде з легеньким вітерцем…»


Нехай зірка Вифлеємська
Ясно Всім нам світить
І усіх благословляє
На многії літа!



В дні новорічно-різдвяних свят,
18 січня 2016 року в рамках проекту "Материнська світлиця"
в бібліотеці відбулося літературно-театралізоване дійство для учнів 6-9 класів та їх батьків




«Водохреща  морозцем
йде з легеньким вітерцем…»
На Водохреща все навкруг звабливе,

Зимове свято наше особливе,

Води йорданської рукою я торкнусь,

Почую Господа, у вдячності схилюсь.

Опівночі великі чудеса:
Вщухає вітер і панує тиша,
І відкриваються усім нам небеса,
Прислухайся до вічного ти лишень.
Вода хвилюється, цілющою стає,
Добром, любов’ю заблищить краплина,
Всьому навколо сили додає —
Із серця радість, наче пісня лине.
Людмила Яцура

Була підготовлена книжкова виставка, 
оздоблена авторськими роботами наших маленьких користувачів 
"Свята і традиції мого народу" 
та народознавча бесіда про святкування Водохреща.
Напередодні Водохрещів святкується "Голодна кутя" або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви - смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і паліччям б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
А узвар - іди на базар,
паляниці, лишайтеся на полиці,
А "дідух" - на теплий дух,
Щоб покинути кожух.
Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився". Дівчата в цей вечір ворожать : збирають зі столу ложки після вечері і йдуть на поріг тарабанити ложками - де пес завиє, туди дівчина заміж піде.
Ранком 19 січня у церкві відбувається Богослуження. По Богослуженні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест.
Після водосвяття всі люди повертаються до своїх хат.
В усіх хатах пили свячену воду, кропили хату святою водою. Воду, що залишилась, наливали в пляшку, яку зберігали цілий рік.
По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в "йорданській воді" - "щоб були рожеві лиця".




Учні середнього та старшого шкільного віку підготували театралізоване дійство з елементами біблійних оповідок і продемонстрували свої таланти присутнім.


Всього присутніх було: 48 чол.












Ось і завершились новорічно-різдвяні святки. 
19 січняБогоявлення, або Хрещення Господнє, один із тих днів, 
у які за християнськими віруваннями, небо розкривається над нами. 
Ми всіх вітаємо зі святом Хрещення Господнього!
А  шкільні новорічні канікули продовжуються! 
Святкуймо разом!

17 січня 2016 р.

"Ура! Я на пенсії!"

16 січня 2016 року в літературно-мистецькому салоні відбувся ювілейний творчий вечір відомого київського поета, письменника, літератора, члена редколегії журналу "Радуга " 
Сергія Черепанова 
"Ура! Я на пенсії!"




Для ознайомлення користувачів з творчістю  Сергія Черепанова була підготовлена книжкова виставка, де кожен бажаючий мав змогу глибше пізнати творчість цієї талановитої людини. Також представлені видання журналів "Радуга", що знаходяться в фонді бібліотеки з 1993 року по цей час. 



Сергій Черепанов
неперевершений оповідач, лауреат  літературних премій імені Володмира Даля та "Круг родства" імені Ріталія Заславського.








На вечір була запрошена відома артистка, музикант, журналіст - 
Наталка Бучель. Вона чудово доповнила виступ ювіляра українськими та іспанськими піснями.




















Разом зі своїм онуком Радомиром Бучель 
(учнем 8 класу київського ліцею №281) 
вона виконала декілька маловідомих пісень. 






Виступ цього сімейного дуету дуже вразив нашого ювіляра і Сергій Юрійович подарував Радомиру свою книгу "Путешествие на остров 
Пасхи".


Також на ювілейний вечір до Грінівської вітальні вперше завітав артист, сценарист, драматург - 
Юрій Якович Авраменко.






В другому відділені нашого зібрання мали змогу представити свою творчість відомі київські митці: Руслан Іщенко виконав низку ураїнських пісень.









Поетеса Юлія Єрмак порадувала своїми гумористичними поетичними замальовками.


 Ігор Дінін - поет. 

Сімейний дует "Отрада"
Наталія Кокарєва та Анатолій Корж - 
як завжди, порадував своїх шанувальників виконанням білоруських пісень.










На зібранні були присутні 68 користувачів.
Після концерту всі мали змогу поспілкуватися за чаюванням. 

 Дякуємо нашим гостям:
 Сергію Черепанову, 
Наталці Бучель, 
Радомиру Каліш,
Юрію Авраменко
за чудовий виступ і позитивні емоції!
Окрема подяка за відео - Тетяні Козловській. 

Чекаємо на нові зустрічі!

11 січня 2016 р.

"У ніч різдвяну Коляда дзвенить"


У рамках бібліотечного проекту "Українська родина у просторі та часі" 

9 січня 2016 року
в "Материнській світлиці" 
бібліотеки відбувся народознавчий фольклорний захід 
"У ніч різдвяну Коляда дзвенить". 

Новий рік завжди пов'язаний з мріями про краще майбутнє. 
Ці мрії та бажання здавна викристалізовувались у чудові поетизовані обряди - колядування, щедрування і засівання. У народних календарних обрядових величальних піснях - колядках і щедрівках - втілився одвічний потяг людей до статків, щастя, добра, краси, високої моралі.

Головними учасниками цього святкового дійства були аматорський жіночий гурт "Оріяна"
Керівник і натхненний організатор - музикант Наталія Фіткевич. 

Склад колективу:
Олеся Пилипчук
Олеся Дякович
Тетяна Соцкова
Ірина Якубовська.

Тематика цих величально піднесених віншувань у виконанні колективу "Оріяна" найрізноманітніша. У ній відклалися нашарування різних історичних епох: дохристиянські уявлення про світ, побут Київської Русі з численними походами, козацьке військове життя, мирна хліборобська праця в різних соціальних умовах. Незмінними у всі віки залишалися хіба що родинно-побутові, любовні теми та мотиви.

Також участь приймали родини Панченко - Олександра Василівна зі своєю донькою Таїсією (учениця 7-го класу Новосильківської середньої школи) та Капліних - Оксана Миколаївна з донькою Ніною, ученицею 7-го класу київського ліцею №198.






Традиційні різдвяно-новорічні обряди, колядки та щедрівки - це справжня скарбниця нашого народу, яку потрібно глибоко вивчати і пізнавати.
Спасибі велике цим невтомним творчим людям - гурту "Оріяна" та родинам Панченко-Капліних, які подарували нам чудове виконання народних святкових пісень. Всі присутні отримали гарний піднесений настрій і насолоду!

Відео репетицій родин Панченко - Капліних.

>


Чарівне слово "дякую"


 "Година спілкування".

11 січня у всьому світі відзначають Міжнародний день «Дякую» 

(International Thank You Day).

Всі ми чудово усвідомлюємо значення хороших манер, їх необхідність в повсякденному житті, але велику частину подяк ми висловлюємо, якось ненароком, не замислюючись про їх сенс. Однак, слова подяки володіють магічними властивостями - з їх допомогою люди дарують радість одне одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - те, без чого наше життя стало б мізерним і похмурим.
Ця традиція з'явилася з ініціативи ЮНЕСКО та ООН і нагадує нам про гарні манери у будь-якій ситуації. Звідки взялася традиція подяки? Та коли це доречно робити?  Традиція виражати свою вдячність існує споконвіку. Ще первісні люди розуміли, що за гарний вчинок, який приносить їм користь чи задоволення, треба подякувати. Українці виражають вдячність двома словами - "дякую" та "спасибі". Перше слово розуміють у багатьох країнах Європи, бо звучить воно схоже: у польській мові - dziekuje, у німецькій -danke, у чеській - dekuji, у словацькій - dakujem. А от "спасибі" зародилось ще в часи язичницьких вірувань, воно означало "спаси, Бог" або "спаси, Бай" - таке собі звернення до язичницького бога. 
В Україні почали виражати вдячність словом "спасибі" наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Міжнародні правила етикету диктують, що людина може виражати свою вдячність не лише словами, а й жестами, мімікою. Іноді доречними замість "спасибі" буде щира усмішка, привітний погляд чи міцне рукостискання. Дехто купує подарунки на знак вдячності - правила етикету цього не забороняють. А чому "дякую" називають чарівним словом? Словом "дякую" можна пом'якшити складну конфліктну ситуацію, воно примножує позитивні емоції, змушує людей усміхатися, радіти. 
Середньостатистична людина дякує приблизно 80 разів на добу. Хоча все залежить від її виховання, манер. 
Уляна ВІТЮК, газета "Експрес".
"Що щиріше людина дякує іншим, 
то більше добра примножує сама собі."
Ольга Богомолець - "Вечірнє сонце, дякую за день!"
"Сказані від щирого серця будь-якою мовою ці слова допомагають нам стати ближчими один до одного, передають енергію добра і світла від однієї людини до іншої."

Колектив бібліотеки №15 дякує своїм співробітникам, колегам, 
друзям, читачам і активістам,
всім добрим людям за те, що ви є у нас!
Ми бажаємо Вам чути ці чарівні слова 
"дякую" і "спасибі" щодня 
за всі ваші добрі справи! 
Хай вас завжди оточують 
привітні та ввічливі люди! 
Будьте щасливими!

8 січня 2016 р.

Цей день в історії...


Із циклу "Згадаємо..." 
В переддень новорічно-різдвяних свят в бібліотеці підготували 
книжкову виставку 
"Цей день в історії".
Згадали відомих осіб, які народилися в Україні:
 Богдан Хмельницький.
Народжений бути легендою.


  Володимир Сосюра - 
співець кохання і суспільний борець.



   Василь Стус - борець, поет, громадянин.
"Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст,
що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
як в смерті обернуся до життя
своїм стражданням і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі
і в смерті з рідним краєм поріднюсь."


Степан Руданський - поет, пісняр і лікар.
«Де бував-пробував?
Розкажи, Іване!»
«Та вже де не бував,
Всюди бував, пане!
Був не раз у Криму,
Бував і в Полтаві,
Ходив раз у Москву,
Бував і в Варшаві».
«А почім у Москві
Дурні продаються?»
«Та навгад не скажу,
Які попадуться:
Як мужик — так мужик,
його й не питають,
А пани — все пани,
З ціни не спадають!»
29 октября 1857

Також події, які сталися в історії в ці дні: 
1846 - 170 років тому, в Переяславі, в маєтку свого друга Андрія Козачковського, Тарас Шевченко написав свій знаменитий "Заповіт".


1846 - 170 років тому в Києві було створено Кирило-Мефодіївське товариство.

Також в цей день народився всесвітньовідомий англійський вчений-натураліст, письменник - Джеральд Даррелл.











А на молодшому відділі - у школярів канікули! Найкраще проводити свій час в бібліотеці!
Дітки вибирали книги, читали,  проводили репетиції...


 





















Ось так проходять канікули з бібліотекою - 
корисно, весело, змістовно!