"Визначні постаті українського народу" - Ярослав Окуневський

«Нести традицію. 

У цьому тривалість і вічність 

держави і її люду.

 Хто дотримується традиції, може сподіватися, що його теж колись цінуватимуть. 

А коли плюєш сам—плюнуть і на тебе» 

П. Загребельний. "Диво".

 Ярослав Окуневський – 

військовий лікар, адмірал Австро-Угорського флоту, 

мандрівник, публіцист, меценат.

З вступним словом виступила завідуюча бібліотекою - 

Дубенюк Алла.

Ведучий клубу "Кінолекторій в бібліотеці"  - 

Юрій Косенко.

Під час заходу була акцентована увага на книзі 
Ярослава Окуневського 
"Листи з чужини". 

У ній автор описав свої численні мандрівки світом, подав власний аналіз побаченого, зробив влучні спостереження над життям різних народів та різних країн, зробив цікаві політичні прогнози. Сам Іван Франко дуже схвально відгукнувся про цю книжку, назвавши її видатним явищем в історії української літератури. Важливо зазначити, що Окуневський (оскільки сам був представником на той час недержавного народу), бачив світ під дещо іншим кутом зору, ніж, скажімо, тогочасні англійські чи французькі мандрівники. Ярославу Окуневському довелося побувати на аудієнції у китайського імператора, зустрітися з Лі Хун-чжаном, бачити різних можновладців у різних країнах. Чи не першим з-поміж українців, він описав життя та історію сингалів (сучасна Шрі-Ланка, тодішній Цейлон), життя первісного народу веддів. Він же висловив свої глибокі міркування про життя арабів, турків, берберів. Зокрема, Ярослав Окуневський зазначив, що колись мусульманські країни були передовими у науці та мистецтві,

а занепали вони не так через колоніалізм, 

як через все більшу примітивізацію освіти 
та соціально-політичний регрес. 
Під час проведення заходу було зроблено акцент 

на внесок Ярослава Окуневського в африканістику - 

(відповідно до задекларованого бібліотекою наміру 

проводити кожен захід в україноцентричному вимірі).

Я.Окуневський  побував у багатьох африканських країнах, - Занзібар, Кенія (Момбаса), Еритрея, Сомалі, Джибуті та інших (подаємо сучасні назви країн). Під час свого перебування він ретельно та проникливо вивчав життя африканців, зустрічався 

із султаном Занзібару Бен Сайєдом, виклав свої прогнози щодо майбутнього Африки, засуджував работоргівлю та колоніальний визиск. Таким чином, на завершення лекції, логічно виглядало те, що Юрій Косенко продемонстрував присутнім музичні відеокліпи: виконання конголезцем Блезом Малабою пісні на вірші Тараса Шевченка "Думи мої, думи", пісні "Ой на горі два дубки" у виконанні гурту "Чорнобривці" та пісні "Марічка" у виконанні афганця Хафеза Садика Дарбарі. 

Присутні побачили, що українська мова та культура є цілком конкурентоспроможними, вони викликають зацікавлення навіть в Африці та ультраконсервативному Афганістані 

 (ці кліпи багаторазово демонструвалися на 

телеканалах Уганди та Афганістану!), 

а тому особливо огидно виглядають ті, 

хто зневажає рідну мову та нехтує українською культурою. 

І, підсумовуючи, можемо зробити висновок, 

що захід пройшов успішно, а приклад славетного українця 

Ярослава Окуневського 

додав присутнім наснаги, зміцнивши рішучість й прагнення 

жити та боротися в ім'я України!

Друга частина заходу, зазвичай, музична. 

На цей раз шанувальникам Грінівської вітальні дарувала своє мистецтво відома журналістка, перекладач з іспанської, письменниця та музикант -

 Наталка Бучель.

 

Після перегляду обговорення  продовжилося в тісному колі 

за чаюванням та співом під гітару.

Гості бібліотеки:

науковець-фізик, український бард, поет-пісняр, 

театральний та кінодраматург -

Ігор Жук

та відома українська журналістка, письменниця, поетеса -

Ірен Роздобудько.

Працівники бібліотеки:

Катерина Трубецька та Алла Синявська.

Пропонуємо і вам переглянути музичний супровід 

цього цікавого,
 пізнавального заходу та отримати естетичну, душевну та позитивну насолоду.

"Мова, традиція, культура—це ті прикмети, ознаки по яких розпізнають народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому" .

Зарубіжні виконавці співають наші українські пісні:

Відчуйте гордість за свою культуру, свою мову, свій народ!!!

Тренінг для бібліотекарів, присвячений Дню Соборності України

22 січня 2015 року в бібліотеці відбувся тренінг,

присвячений 

Дню 

Соборності України.

На прохання бібліотекарів підготував та провів цей захід друг та постійний користувач бібліотеки, 

дослідник, громадський активіст 

Юрій Косенко. 

Оскільки бібліотеки зобов'язані інформувати громадян стосовно цієї визначної дати, вони самі повинні знати історичне підгрунтя події та орієнтуватися у тематиці Визвольних Змагань 1917 - 1921 років. Тож підвищення рівня знань співробітників бібліотеки на цю, особливо важливу у наш час тему, є дуже потрібним та корисним. Юрій Косенко коротко, але досить змістовно, розповів про історичний фон тієї доби, від початку Першої світової війни та до Льодового походу 1921 року. Він висвітлив усю ницість та підступність кривавого російського імперіалізму, який і тоді робив усе можливе для знищення незалежності України, незважаючи на те був він білим, чи червоним. Ще у 1917 більшовики організували свою "республіку" у Харкові, на противагу легітимній Українській Народній Республіці (УНР), і тоді російські війська, прикриваючись "червоними козаками", здійснили криваву агресію, знищуючи усе українське на своєму шляху. Юрій Анатолійович коротко зупинився на головних тогочасних проблемах України, на причинах поразки Визвольних Змагань, на героїзмі українських вояків, які боронили рідну землю, також, він пояснив, що ті жертви не були марними, що без них не змогла б постати сучасна Україна. Окремо, Ю. Косенко зупинився на самому акті злуки УНР та ЗУНР, розповів про величезне символічне значення цієї події та підкреслив важливість просвітницької інформаційної роботи серед пересічних громадян. 

Тренінг пройшов успішно, співробітники бібліотеки №15 дізналися багато нового та глибше усвідомили необхідність 

активізації власної когнітивно-інтеграційної діяльності.

По закінченні обговорення завідуюча бібліотекою 

Дубенюк Алла Іванівна 

щиро подякувала Юрію Анатолійовичу за корисну і змістовну розповідь
 та висловила надію на подальшу співпрацю. 

"Книга на екрані". Перегляд кінофільму "За двома зайцями"

17 січня в бібліотеці відбувся черговий захід "Кінолекторій 

з Юрієм Косенко". 

На цей раз Юрій Анатолійович запропонував нам

 ознайомитись з україномовною кіноверсією відомого твору 

"За двома зайцями"  Михайла Старицького. 

Кожному з нас ще з дитинства відоме влучне українське прислів’я:  "За двома зайцями поженешся – жодного не впіймаєш!"

 Видатний український письменник, поет, драматург

 Михайло Старицький 

ще у 19 столітті написав славнозвісну п’єсу «За двома зайцями», 

що є актуальною і сьогодні й досі користується неабиякою популярністю. Мало не кожний український театр має у своєму репертуарі власну інтерпретацію цієї безсмертної української класики. А художній фільм «За двома зайцями», знятий за п’єсою Старицького у 1961 році, по кільканадцять разів передивилося вже не одне покоління глядачів.

Іншою, менш відомою, назвою п'єси є 

«Панська губа, та зубів нема».

4 листопада 1883 року у Києві відбулася прем'єра цього твору. Комедія мала великий успіх і вже не сходила з репертуару українського театру.

Відомо, що: 

цирульника Голохвостого зіграв Панас Саксаганський, 

Проню — Марія Садовська, 

Сірка — Іван Карпенко-Карий.

Після перегляду фільму присутні обговорювали і книгу, і фільм, згадували цікаві факти з життя письменника, задавали питання Юрію Косенко і отримали велику насолоду від перегляду та спілкування. Дехто з присутніх вперше дізнався, що Михайло Старицький був відомий ще і як поет, що оспівував гармонійну єдність природи й людини, поєднував романсове й народнопоетичне розкриття любовного почуття ("У садку", "Виклик, "На озері"). 

А вірш "Виклик" згодом став піснею 
"Ніч яка, Господи, місячна, зоряна...", 
яка  стала широковідомою завдяки легендарному кінофільму відомого українського режисера 
Леоніда Бикова "В бій їдуть одні "старики..."  

Покладено на музику й багато інших творів поета.

Вступне слово - 

завідуюча бібліотекою 

Дубенюк Алла.

Юрій Косенко - 

організатор та ведучий науково-пізнавальних лекцій.

 А  друга частина нашого заходу була музичною!

До нас завітав улюбленець публіки, соловейко української пісні - поет, музикант, один із учасників дуету "Простір музики" - 

Ігор Якубовський. 

Ведучий другої дії - поет та бард Микола Шошанні - представив гостя і розповів про творчу та громадську діяльність пана Ігоря. 

Микола Шошанні.

Справа в тому, що 
Ігор Якубовський
нещодавно повернувся з концертів по гарячим точкам нашої країни. З концертною бригадою разом з Вячеславом Купрієнком та іншими відомими музикантами вони виступали в зоні АТО, об'їздили майже всю Донецьку та Луганську області, своєю запальною піснею та поетичним словом піднімали бойовий дух наших бійців.  Виступали перед сланозвісними "кіборгами" в Донецькому аеропорту, побували в  Волновасі, Пісках, Щасті...  Співали навіть тоді, коли поруч, метрів 500, йшов сильний артилеристський обстріл.

Ось такий наш герой - 

Ігор Якубовський.

Ця зустріч справила на всіх приємне, тепле відчуття.

І організатори, і всі присутні висловили думку, що такі заходи

 піднімають патріотичні почуття, любов до української культури, 

вивищують цінності нашої нації!

Більше фото дивіться на нашому сайті:

"Грінівська вітальня. Творчі зустрічі" 

http://grinvitall.io.ua/album709214

Представники з Сенегалу в гостях в бібліотеки

5 січня 2015 року, в рамках пректу міжнародних культурних відносин, з робочим візитом бібліотеку №15 відвідали представники міжнародного комітету 

"Дагіра Туба Даруссалам" 

Діафара Бубакар Сахо та пан Бабакара. 

Вони передали у подарунок бібліотеці 

підбірку книжок видатного сенегальського гуманіста

Ахмаду Бамба Мбаке (1853 - 1927). 

Головний творчий спадок гуманіста складають 

збірки поем (касид), написаних арабською мовою. 

Ці поеми присвячені різним аспектам духовності,

 мають морально-дидактичний зміст. 

Вони є дуже популярними у Сенегалі та Гамбії. 

Гості бібліотеки розповіли колективу співробітників 

детальніше про зміст та призначення

 кожної з подарованих книжок. 

Оскільки вони висловлювалися французькою мовою, 

 бібліотекарям довелося звернутися по допомогу 

до нашого давнього друга, 

Юрія Анатолійовича Косенка, 

який здійснював синхронний переклад. 

Ось переклад уривку однієї з поем 
Ахмаду Бамба Мбаке, 
яка називається 

"Кун катіман"

 ("Будь обачним")

Стережіться, шукачі знань, це врятує вас від випробувань та жалю.

Будьте рішучими, це дозволить вам перевершити своє покоління.

Нехай випробування, що випадають на вашу долю, не надто вас засмучують.

Будьте сміливими, тоді люди повірять, що ви не є користолюбцями.

Адже наука ніколи не дається тому, хто боїться голоду.

Бог вивищує тих зі Своїх слуг, котрі є смиренними.

О шукачі знань, постійно перевіряйте свої знання, -

Завжди. Я симпатизую таким людям.

О шукачі знань, не женіться за грошима.

Адже Творець забезпечує тих, котрі прагнуть знань.

Бійтеся Бога та дотримуйтесь Його релігії.

Адже той, хто не кориться Богові або чинить шкоду іншим, 

ніколи не втримає знання.

Тримайтесь на відстані від протилежної статі, старі ви, чи молоді.

Адже порушення цього принципу приведе вас до спокуси, 

непокори та руйнації.

Не приносьте потойбічне життя у жертву цьому світу, 

о сини Адамові!

Адже зрозуміло, що той, хто міняє світло на темряву, 

пошкодує про це.

А тут посилання на професійну декламацію цього самого уривку:

http://seekershub.org/blog/2011/06/kun-kaatiman-poem-by-shaykh-ahmadou-bamba/

Гімн Волині - Лесиному краю - в Грінівській вітальні

Відеофрагмент з творчого вечора поетеси-піснярки 

Ніни Бай 

у літературно-мистецькому салоні «Грінівська вітальня»

 (Сайт http://grinvitall.io.ua ) 

при бібліотеці № 15 Голосіївської ЦБС м. Києва. 

13 грудня 2014 року

Молюсь за Тебе, Україно!

Передрук із сайту МГО "Волинське Братство"


Я народилась українкою на світі,
Аби нести весну в життя,
Щоб щебетали біля мене діти
І квітли найсвітліші почуття.
(«Я – українка», Ніна Бай).

«Молюсь за Тебе, Україно!» – саме під такою назвою напередодні Нового року, на свято Святого Андрія, в бібліотеці № 15 для дітей ЦБС Голосіївського району пройшов авторський творчий вечір письменниці, поетеси, члена Спілки журналістів України, членкині «Волинського братства» і жіночого клубу «Волинянка» Ніни Бай. Вона презентувала, як поезії зі збірки «В моєму серці квітне Україна», так і нові вірші. Тож у затишній «Грінівській вітальні» з нагоди цієї події та завдяки гостинній господині, завідувачці бібліотекою Аллі Іванівні Дубенюк, у дружньому колі зібралося розмаїте товариство шанувальників поетичного слова: журналістів, відомих виконавців та співаків, студентів, представників громадськості.

Нагадаю, літературно – художній салон «Грінівська вітальня» – це унікальне явище в культурному просторі столиці. Він популяризує талановитих молодих і вже відомих авторів різноманітних стилів та напрямків; творчі досягнення «живої культури» України – відеоархіву того найкращого, що звучало під час мистецьких зустрічей; запрошує до виступів обдарованих дітей. «Грінівська вітальня» – це затишне місце на околиці Києва, на Корчуватому, де можна приємно поспілкуватися, знайти однодумців, послухати задушевну пісню під філіжаночку запашної кави.

 
Оскільки віршам Ніни Бай властива надзвичайна мелодійність, ліричність, чутливість і проникливість тонкої жіночої душі, до багатьох з них відомі композитори написали музику. Тож пісні на слова Ніни Іванівни стали популярними і полюбились слухачам не тільки в Україні, а й далеко за її межами, здобули нагороди на багатьох пісенних фестивалях. Тому не випадково на творчому вечорі Ніни Бай «Молюсь за Тебе, Україно!», вірші були органічно поєднані з виконанням пісень, що створювало надзвичайно теплу і зворушливу атмосферу. Зважаючи на обставини, в яких нині є держава, на вечорі переважно звучали пісні на патріотичну тематику. Зокрема, «Я – українка» на музику Анатолія Горчинського виконала солістка хору ім. Віталія Лисенка Ганна Ярмолюк. «І все це - я та Україна» прозвучала у відеозапису народного артиста України, композитора Анатолія Горчинського. «До неньки-України», «За все, Всевишній, дякую Тобі» виконала під акомпанемент фортеп’яно Заслужений працівник культури України, Лауреат премії Дмитра Луценка, співачка і композитор Тетяна Стаматі-Оленєва. А відомий український бард, композитор, Лауреат українських та міжнародних фестивалів естрадної пісні та співаної поезії Наталка Бучель зворушила всіх присутніх в залі піснею «Молитва за Україну». Звучали у виконанні вище названих артистів і ліричні пісні на слова Ніни Бай. А духовна посестра, керівник тріо «Райдуга», композитор з Ковеля і дружина односельчанина Ніни Бай з Городища Оксана Мулярчук подарувала присутнім на вечорі не лише спільно написані пісні, а й проникливий вірш-присвяту своїй подрузі-поетесі.

 
Низку віршів зі збірки «В моєму серці квітне Україна» прекрасно продекламувала член «Волинського братства» Вікторія Рутковська. Особливо зворушливо прозвучала в її виконанні «Ода братам – Іванам», яка має ввійти до нової збірки Ніни Бай. В м. Ковелі, що на Волині, відкрито меморіальну стелу «Хрест пам'яті жертв більшовицького терору». Стелу споруджено завдяки благодійному фонду «Майбутнє Волині», засновником якого став Іван Васильович Омелянюк – молодший рідний брат Івана, розстріляного більшовиками в числі багатьох волинян 22 червня 1941 року. Ця історія і надихнула Ніну Бай на написання цієї поеми.

Звичайно ж, насамперед звучали вірші поетеси у її авторському виконанні. І зокрема й один із найсвіжіших віршів Ніни Бай «Молюсь за Тебе, Україно!», строфа якого, власне, й дала назву творчого вечора:

Молюсь за Тебе, Україно! За мирні небо і поля,
За рідну мову солов’їну, За незнищенність кобзаря.
Молюсь за кожного солдата, За мужність кожного бійця,
Щоб не ридала жодна мати,Щоб спокій зцілював серця.

Молюсь за батька і за сина, За кожне змучене дитя,
Щоб квітла сонячно калина,Щоб щастям повнилось життя.
Молюся за Небесну сотню, За їхній вічний упокій,
За грізну мить невідворотню, Що звала їх в останній бій.

За тих молюся, хто на Сході Віддав життя за рідний стяг,
Їх пам’ятатимуть в народі, Їх поминатимуть в віках.
Я вірю, Боже мій незримий, Що Ти спасеш і сохраниш
Мою Єдину Україну, Її надійно захистиш.

Покровом вкриє Божа Мати Наш край від лютих ворогів,
Його нікому не відняти Від вірних доньок і синів.

 
Привітали поетесу й землячки – жінки клубу «Волинянка»: Ганна Ярмолюк, Галина Бідношей та Вікторія Рутковська. Вбрані у традиційні волинські строї, вони викликали справжнє захоплення у присутніх. Спеціально до цієї події Вікторія Рутковська написала текст на мелодію всім відомої пісні «Край, мій рідний край!» Миколи Мозгового, яку учасниці ансамблю «Волиняни» майстерно проспівали для героїні свята. А ще, користуючись нагодою, на згадку про свій візит у бібліотеку, від «Волинського братства» вони подарували книжки волинських видань. До речі, половину з привезених на творчий вечір прозових і поетичних книг Ніни Бай бібліотека №15 вже передала в зону АТО.

Але на цьому тепла зустріч у бібліотеці не закінчилась. За традицією в «Грінівської вітальні» після перерви на чай і каву, відбувся імпровізований концерт, в якому взяли участь всі бажаючі. Знову в центрі уваги були пісні волиняночок, інших активних учасників вечора, переважно поетів. Особливо зворушив присутніх в залі виступ відомого письменника Григорія Кримчука, в якому він досить високо оцінив творчість Ніни Бай, поезія якої пронизана любов’ю до рідного волинського краю, його мальовничої природи і краси, до людей і неповторності навколишнього світу, до багатостраждальної України. «Перше, що мене завжди вражало, вражає і, безперечно, надалі вражатиме, бо тут ніяких змін ніколи не відбудеться, це – воістину національний погляд і воістину національна душа поезії Ніни Бай, - сказав Григорій Павлович, – Кожне слово її поетичного рядка випромінює відчуття України. Навіть, якщо там, у тому рядку, чи й в усьому віршеві, і немає слова Україна. А там, де воно є, то якнайкраще відповідає своїй сутності, створюючи зримий образ, сприйнятний не тільки очам, а й на дотик пальцями, як сприймається кожному з нас мати: спочатку серцем, потім очима, а потім руками, коли обнімаєш її, найріднішу в світі. Отак я відчуваю й Україну, читаючи поезії Ніни Бай. Їх могла написати тільки справжня українка». До речі, повний текст виступ письменника ввійде в нову книгу Григорія Кримчука – «Публіцистика», яка невдовзі побачить світ.

 
Відрадно, що на творчому вечорі Ніни Бай також відбулася презентація проекту «Вишивка етнографічна: «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки». О.П.Косач, Киев, 1876». Це – як влучний місточок до того, що Ніна Бай продовжує традиції славного роду Косачів, в її душі, подібно до того, як в серці землячки Лесі Українки, народжується поезія. А натхненна сила палкого, поетичного слова і пісні в усі часи вселяла в людей віру, надію, піднімала з колін, вела до перемоги. Тож творчість поетеси Ніни Бай є вагомим творчим внеском у спільну справу наближення миру, злагоди і спокою в нашій країні.

Вікторія Валькова, член НСЖУ
Фото і відео - Микола Шошанні

 
Більше фото із цього вечора на сайті Грінівської вітальні тут >>>>>