Про підтримку та благодійність... - робота з громадською організацією


Ми вже писали (див. пост від 8 вересня 2017 року "Веселкова палітра "кришталевої" Олександри") про те, що в "Материнській світлиці" бібліотеки з успіхом проходить виставка художніх робіт дуже світлої і талановитої юної майстрині із Донецька - Олександри Олійник.
Дівчинка від народження має дуже серйозну хворобу, потребує моральної та матеріальної допомоги. 
Ми, бібліотекарі, робимо все можливе, щоб підтримати її та близьких у складній життєвій ситуації. Протягом вересня активно проводимо екскурсії по бібліотеці для наших давніх та нових користувачів, знайомимо їх з творчістю Сашеньки, розповідаємо про наших друзів із міста Кривий Ріг - Громадську організацію "Творчих інвалідів та інвалідів приватних підприємств "РАЗОМ". Це завдяки їм та організатору і керівнику цієї спільноти Світлані Комаровій ми маємо змогу експонувати роботи людей з обмеженими фізичними можливостями, глибше пізнати їх потреби та ознайомитись з творчим доробком цих людей і таким чином підтримати їх. З пані Світланою ми працюємо вже більше семи років. Вона дуже вболіває за кожного свого підопічного, проводить велику активну роботу для них, шукає спонсорів, підтримує зв'язки з різними благодійними фондами та організаціями. Завдяки їй за цей час ми спільно провели багато корисних творчих проектів для підтримки інвалідів. 
Коли ми ближче дізналися про складну ситуацію з маленькою Олександрою, її біль та проблеми прийняли як свої. Наразі в залі є благодійна скринька,  для допомоги на складну операцію Саші і кожен, хто переглянув її роботи, не залишається байдужим. Ми по телефону познайомились з Галиною Олійник - бабусею, яка замінила Саші маму, стала офіційним опікуном для неї і постійно знаходиться поруч. Пані Галина розповіла, що готуються до операції, яку Саші на днях зроблять у Харкові. 
І, дякуючи соцмережі Фейсбук, ми отримали втішну інформацію:
Сашульку про оперировали в четверг. Пока все нормально

Сашенько, колектив нашої бібліотеки та твої нові друзі (поки що віртуальні!) щиро вболіває за тебе і зичить швидшого одужання! 
**********
19 вересня до бібліотеки завітали 
Зоя Логвиненко та Олександр Александров.
 Звісно, вони також зробили свій внесок.
Дякуємо всім!


26 вересня відбулося робоче засідання жіночого гурту "Голосіївське відлуння" на чолі з Романчук Галиною Василівною. Завідуюча бібліотекою Дубенюк Алла провела для них інформаційну бесіду і ознайомила з творчістю Олександри  Олійник. Щиро дякуємо нашим друзям за внесок до благодійної скриньки!









Бібліотекарі Катерина Трубецька , Ганна Возняк та Тетяна Бутко розповідають відвідувачам про різноманітні експозиції в "Материнській світлиці", зокрема, знайомлять з чудовими виробами Саші Олійник.





Наші юні читачі шлють тобі, Сашенько, свої музичні вітання!
А ще хочемо поділитись цікавим випадком. Приємна несподіванка трапилась біля бібліотеки. Під вікнами ми почули чарівні звуки відомої мелодії із кінофільму "Земля Санникова" - "Есть только миг...". Невідомий музикант-професіонал грав на трубі і ця мелодія просто зачаровувала всіх перехожих. Звісно, ми не змогли не відреагувати. 
Вийшли. Послухали. Сфотографували. Запросили. Познайомились.)))

Виявилось, що в гості до своїх родичів на Корчувате приїхав музикант із Баришівки, керівник народного аматорського оркестру духових інструментів при Баришівському районному Будинку культури - Олег Віталійович Калаорнюк. Він нам розповів про свій колектив, який налічує 10 музикантів. Вони постійно виступають на різних заходах, їздять з концертами по Україні. Гість познайомився з нашою діяльністю, залишився приємно вражений від бібліотеки та літературно-мистецького салону "Грінівська вітальня"! Ми домовились, що і нашим відвідувачам ці музиканти найближчим часом подарують свою творчість!
В стінах нашого закладу пан Олег грав для всіх присутніх різні мелодії. 















***
Згадаємо цю чудову пісню із к/ф "Земля Санникова" (1973) 
у виконанні талановитого актора Олега Даля
Муз. Олександра Зацепіна, слова Леоніда Дербеньова. 
Соло на трубі на початку пісні повністю співпадає з грою музиканта 
Олега Калаорнюка, яку ми і почули під стінами бібліотеки.
 Насолоджуйтесь гарною мелодією, друзі!

"Самобутня культура та традиції загадкових ромів..." - ілюстрована книжкова виставка

- Кон адасаво ром? 
- Ёв мануш сыр сарэ мануша. 
- Кто такой цыган? 
- Человек. Как все люди.
З 10 вересня 2017 року в бібліотеці розгорнуто постійно діючу ілюстровану книжкову виставку "Самобутня культура та традиції загадкових ромів...".
Наша бібліотечна виставка-знайомство допоможе краще пізнати ромів, які є складовою етнокультурної мозаїки України, на території якої проживають громадяни понад 100 національностей, що згідно Декларації прав національностей України, разом з українцями і становлять її народ.
http://bibliomirok.blogspot.com/2015/04/blog-post_7.html


На даний час чисельність циган у світі складає близько 10 (десяти!) мільйонів чоловік.  Історія ромів налічує  5790 років.
Серви, влахи, крими, келдерари, ловарі, плащуни, лотви, урсари, чокенарі, лінгурари, мад'яри, люлі, рома - це все назви циганських етногруп, які самі цигани іноді називають "націями". Вони дуже відрізняються один від одного мовою, заняттями, сповідають різні релігії. Буває так, що одна група не вважає іншу за циган. Українські цигани (сьогодні їх в країні налічується 500 тис.) називаються сервиВони є громадянами України і живуть за нашими законами.(http://ukr.segodnya.ua/life/lsociety/kak-zhivetsya-ciganskomu-baronu-518211.html)

Але всі ці різнобарвні племена об'єднуються історією, дотриманням "циганського закону" і особливою культурою та відношенням до життя.

Цигани, в своїй більшості, сповідують християнство або іслам, але є й представники інших релігій. 
Чи відомо Вам, що цигани — це вихідці з Індії? Вони навіть досі розуміють нескладні фрази на хінді і можуть без перекладу дивитися індійські фільми. Проте вчені так і не змогли встановити, коли саме даний народ мігрував і розійшовся по всій земній кулі. Адже зараз циган можна зустріти в усіх куточках планети, крім Антарктиди.    


Серед циган настільки поширений культ дітей, що усиновлення для них — це буденність. У сім’ю, де є діти, гості, по циганського звичаєм, зобов’язані нести частування та подарунки, а якщо дитині в гостях дуже сподобалася якась штучка, то її повинні подарувати. Чим більше циганська жінка реалізувала себе як хороша мати, тим більше її люблять, цінують і поважають в співтоваристві.
Ромські дівчата виходять заміж незайманими, за старовинним звичаєм, закривавлене простирадло показують гостям після першої шлюбної ночі. Після весілля молодята зазвичай живуть в будинку нареченого з його рідними, а вже згодом переїжджають у свій власний будинок. Лише молодший син з дружиною повинен залишитися з батьками, щоб доглядати за ними в старості. 
Картинки по запросу старий цыганВчені вважають, що першопричиною сильної любові циганок до золотих прикрас є страховка від бідності у випадку розлучення. Якщо чоловік вижене з дому і не дасть грошей, то сережки і кільця будуть дуже до речі. Всім відомі оборки на пишних циганських спідницях, вони мають просте пояснення їх бідної життя. Просто коли поділ спідниці остаточно зношувався, жінка його відрізала і пришивала клапті від старих суконь або шматочки дешевої тканини.
Широко поширене слово «лаве» в російській мові з’явилося саме з циганської мови, а означає воно, звичайно ж, гроші.
Деякі цигани знають основи гіпнозу і користуються цими знаннями з метою збагачення та обману, тому радимо не дивитися їм в очі під час розмови або зустрічі.
Картинки по запросу старий цыганЯкщо Ви побачили у цигана сережку в одному вусі, це означає, що вона єдина дитина в сім’ї.
Найстрашнішим покаранням для будь-якого цигана є вигнання з табору. Воно застосовується тільки при найскладніших обставинах або після вчинення тяжких злочинів. Речі померлого цигана або те, чого він торкався перед самою смертю, вважаються брудними і закопуються разом з ним в могилу. Та ж історія з речами породіллі: вони підлягають знищенню.
        А чи доводилося Вам коли-небудь бачити циганку з коротким волоссям? Швидше за все, ні, оскільки коротка стрижка у представників цього народу означає безчестя. Волосся остригали насильно вигнанцям або ізольованим людям, досі роми не стрижуться коротко.
     Найбільш незвичайною і поширеною циганською стравою вважається смажений або запечений їжак. Особливо цю страву люблять польські та прибалтійські цигани. Виникло вона, швидше за все, в період життя в лісах, під час постійних гонінь на циган в минулому.
Під час циганських свят побачити п’яного цигана буде вкрай складно. У них не прийнято багато пити за столом, тому під час гулянь чергує молодь, якій не дозволяється пити в присутності старших. В їх обов’язки входить запобігання всіляким конфліктів і допомогу тим, хто не знає своєї міри. 
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Так вийшло, що цигани і в XXI ст. залишаються нацією, оповитою таємницями, легендами і всілякими вигадками. Ми пропонуємо згадати найвідоміші книги, головними героями яких є ці волелюбні люди.


Цигани – герої багатьох творів світової класики, зокрема тих, що представлені на нашій кн.виставці: Кармен (однойменна новела П. Меріме), Есмеральда («Собор Паризької Богоматері» В.Гюго), Земфіра («Цигани» О.Пушкіна), Будулай («Циган» А.Калініна), Старуха Ізергіль та Макар Чудра (оповідання М.Горького). До речі, за мотивами  цих творів М.Горького в 1976 році створено художній фільм "Табір іде в небо" (реж. Еміль Лотяну).  Книги: Йозеф Погла "Цыганскими тропами", Міха Казимиренко "Циганська кров". Мабуть, саме циганське коріння відомого українського письменника Юрія Покальчука спонукало його до написання повісті «Циганські мелодії».
Papusza.JPG 

Драматична доля відомої ромської поетеси Папуші,  (Броніслава Вайс, 1908-1987), члена Спілки польських письменників (1962), стала мотивом для створення поеми «Циганська муза» Ліни Костенко






Читачка Ремська Дарина одна з перших 
знайомиться з літературою про ромів.













Також ми розповідаємо читачам про художні роботи Тараса Шевченка на цю тему.
Тарас Шевченко. Циганський табір. 
Ілюстрація до контурного малюнка Л. Ф. Майделя до нездійсненного видання в друкарні Є. Ф. Фішера поеми О. С. Пушкіна «Цигани», 1840-ві. Офорт. Відділ естампів та гравюр Російської національної бібліотеки (м. Санкт-Петербург).




Тарас Шевченко. 
Циган. (1851. Папір, сепія)

























Т.Шевченко. Циганка-ворожка.





... Декілька років тому в нашій бібліотечній "Грінівській вітальні" виступав відомий бард, поет, музикант Михайло Квасов - за національністю ром. Проживав у Луганську, але війна змусила його покинути рідний край. В його багатоповерховий будинок в Луганську влучив снаряд і Михайло з сім'єю вимушений був виїхати звідти. Довгі роки ми дружили з Михайлом, проводили спільні творчі вечори. Остання зустріч була в 2014 році. Ми зробили для нього благодійний вечір.



Тема цієї народності дуже колоритна, глибока, цікава, з давніми віковими традиціями. Вона надихає багатьох митців всіх жанрів (художніх, поетичних, музичних, театральних та інших) на створення нових образів та мистецьких шедеврів.

"Веселкова палітра "кришталевої" Олександри" - виставка художніх робіт юної майстрині з обмеженими фізичними можливостями



З 4 вересня 2017 року в бібліотеці, 
в "Материнській світлиці" демонструється виставка художніх робіт юної майстрині з обмеженими фізичними можливостями 
"Веселкова палітра 
"кришталевої" Олександри " 
(із циклу "Ми духом незламні").


... 20 лютого 2014 року в шахтарському містечку Макіївка Донецької області народилася дівчинка Саша. Змалку в ній  відчувалася непересічна натура: рано пішла, заговорила, вже в рік читала вірші. Всі помітили її не за віком логічне мислення. Дівчинка росла, а біда підстерігала. У 7, 5 місяців трапився перший перелом, у півтора року - другий, потім - третій. У три роки лікарі поставили діагноз: вроджений недосконалий остеогенез - хвороба рідкісна, мало вивчена, лікуванню практично не піддається. Так Саша стала "кришталевою".Стали деформуватися стегна, почалися гіпсові кошмари, ортопедичне взуття, ходунки. Але Сашенька не втрачала самовладання. І навіть, коли чотирирічною її покинула мама, залишилася доброю і позитивною дівчинкою Бабуся і дідусь завжди були поруч, замінили їй батьків. Малорухливий спосіб життя привів Сашу до прикладного мистецтва. 

Юна майстриня має роботи з бісеру, у техніці декупаж, батик. За словами фахівців, усі її твори заслуговують на увагу. У свої дванадцять Олександра має статус майстрині і навчає своїх ровесниць азам макраме і модульного оригамі. Бере участь у різних міських та обласних конкурсах, у 2012 році виграла титул "Міс Попелюшка" в обласному конкурсі та приз "Кришталеве серце". Саша, читаючи вірші на концертах, потайки мріє навчитися професійно танцювати... 
Але біда не приходить одна - почалася війна. Коли снаряди вже рвалися поруч із будинком, просидівши кілька днів в підвалі, Саша з бабусею та дідусем поїхали до Кривого Рогу. Там зустрілися гарні друзі, сусіди, чудова вчителька. Вони біду сім'ї Олійників прийняли як власну. Та ось 2015 року траився складний перелом, і Саша перестала зовсім ходити. Пересувається в колясці. Але є надія і лікарі беруться вставити в стегно, в гомілку і шийку стегна металеву конструкцію - зростаючий імплантат. Поки що питання про операцію залишається відкритим - немає грошей. 
Але є рідні, серця і душі яких належать "Кришталевій дівчинці". 
Наразі її підтримують: 
Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна", 
Громадська організація творчих інвалідів "РАЗОМ" (м. Кривий Ріг), 
Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського, 
Бібліотека №15 Голосіївської ЦБС. 





























Роботи Олександри Олійник викликають жвавий інтерес серед наших користувачів. Особливо подобаються вони дітям. Вироби красиві, яскраві, зроблені з великою любов'ю та мистецьким смаком. Бібліотекарі Трубецька Катерина та Возняк Анна проводять екскурсію та бесіди біля виставки.
Додатково можна ознайомитись з творчістю Саші за посиланнями:









Приходьте. Насолоджуйтесь. Підтримайте.