"Всі Чуковського читали?
І мене давно впізнали.
Я – великий Умивальник,
Знаменитий Мийдодір,
Умивальників начальник
І мочалок командир".
З 28 по 31 березня 2017 року, у рамках Всеукраїнського тижня дитячої книги, на молодшому відділі демонструється розгорнута ілюстративна книжкова виставка “Подорож до країни чистоти і порядку”, присвячена 135-ти річчю від
дня народження улюбленого багатьма поколіннями дитячого письменника, поета Корнія Івановича Чуковського (1882 - 1962).
З самого дитинства Корній Чуковський захоплювався літературою. Він любив читати Овідія, при цьому часто декламував вголос, дивуючись гармонійності і мелодійності чарівних віршів. Ще в гімназії К. Чуковський почав писати вірші і невеликі оповідання, але особливо вдавалися публіцистичні та критичні статті. Корній соромився своїх творів, і опублікував їх лише в дев’ятнадцять років в газеті «Одеські новини». У 1916 році він уклав збірку «Ялинка» і написав свою першу казку «Крокодил». У 1923 році вийшли його знамениті казки «Мойдодир» і «Тарганище» (1923), «Муха-цокотуха» (1924), «Бармалей» (1925), «Телефон» (1926), «Лікар Айболить» (1936) — неперевершені шедеври літератури «для маленьких», що видаються й в наш час. Він записав свої спостереження за дітьми, їх мовою в книзі «Маленькі діти» (1928), що отримала потім назву «Від двох до п’яти» (1933).
У 1936 році вийшла книга К. Чуковського про теорію художнього перекладу «Мистецтво перекладу», яка в 1941 році перевидана, але вже під іншою назвою – «Високе мистецтво». У 30-х роках ХХ століття К. Чуковський займається перекладами книг Р. Кіплінга, М. Твена, О. Уайльда, в тому числі і у формі адаптованих для дітей «переказів». Також почав писати мемуари, ця робота тривала до кінця його днів. Книга «Сучасники» вийшла в серії «Життя чудових людей». Посмертно опубліковані щоденники письменника, написані в період з 1901 по 1969 роки. Оксфордський університет присвоїв К. І. Чуковському ступінь доктора літератури (1962).
Помер Корній Іванович 28 жовтня 1969 р. від вірусного гепатиту. На дачі в Передєлкіно, де письменник прожив більшу частину життя, нині діє його музей.
У 1936 році вийшла книга К. Чуковського про теорію художнього перекладу «Мистецтво перекладу», яка в 1941 році перевидана, але вже під іншою назвою – «Високе мистецтво». У 30-х роках ХХ століття К. Чуковський займається перекладами книг Р. Кіплінга, М. Твена, О. Уайльда, в тому числі і у формі адаптованих для дітей «переказів». Також почав писати мемуари, ця робота тривала до кінця його днів. Книга «Сучасники» вийшла в серії «Життя чудових людей». Посмертно опубліковані щоденники письменника, написані в період з 1901 по 1969 роки. Оксфордський університет присвоїв К. І. Чуковському ступінь доктора літератури (1962).
Цей видатний автор перш за все асоціюється з доброзичливою людиною, що написав десятки казок для дітей, які ненав’язливо вселяють уявлення про добро і супротив злу. В наш час це дуже актуально...
Казки та вірші К.Чуковського завжди дарували, дарують і даруватимуть радість. Вони веселі й мудрі, їх краще читати гуртом, а найкраще — в родинному колі. Вже не одне покоління виросло на чудових творах цього талановитого і багатогранного автора!
Казки та вірші К.Чуковського завжди дарували, дарують і даруватимуть радість. Вони веселі й мудрі, їх краще читати гуртом, а найкраще — в родинному колі. Вже не одне покоління виросло на чудових творах цього талановитого і багатогранного автора!
