Традиційно, в першій декаді вересня,
в Київському літературно-меморіальному музеї Максима Рильського проходить фестиваль української поезії "Голосіївська осінь".
Цей музей-садиба розташований у будиночку на мальовничих схилах Голосієва, де пройшли останні 13 років життя Максима Рильського (1951-1964).
Коротка біографічна довідка:
За видатні заслуги в галузі науки і культури в 1943 році М. Рильського було обрано академіком АН України. В 1943 – 1946 рр.він очолював Спілку письменників України, а в 1944-1946 рр. був директором Академічного інституту мистецтвознавства і фольклору. Помер 24 липня 1964 р, похований на Байковому кладовищі в Києві.
10 вересня колектив музею гостинно зустрів своїх друзів, партнерів, любителів і шанувальників українського поетичного слова. З працівниками Голосіївською ЦБС цей чудовий заклад поєднує давня тісна творча співпраця. Цьогоріч на фестиваль приїхали із Германії нащадки та родичі видатного поета.
Зокрема перед шанувальниками виступив онук Максим Георгійович Рильський...
Сторінки музейного альбому демонструє Вікторія Колесник -
директорка Київського літературно-меморіального музею М.Рильського
Назар Рильський,
правнук поета, і
Вікторія Колесник,
директорка
КЛММ М.Рильського
Галина Терентіївна Рубай, до недавнього часу завідувачка відділу фондів музею, з 1947-го по 1964 роки працювала під безпосереднім керівництвом Максима Тадейовича Рильського в очолюваному ним Інституті фольклору, мистецтвознавства і етнографії.
Поет і перекладач -
Олександр Гордон.
Дмитро Дроздовський,
головний редактор журналу "Всесвіт",
читає власного вірша
"Мені наснився носоріг..."
На заході "яблуку ніде було впасти..."!
Виступають молоді, але вже відомі поети - члени літературної студії ім. М.Т. Рильського при КНУ ім. Т.Г. Шевченка та лауреати літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» -
Анна Малігон, Олег Коцарев, Елла Євтушенко, Вано Крюґер, Павло Коробчук.
Музичну частину вдало доповнили:
заслужена артистка естради
Олена Василенко
та бард і музикант
Олександр Ворох.
Колеги-бібліотекарі отримали велике задоволення від спілкування з однодумцями, від приємних емоцій та гостинних господарів!
"Спасибі музеєві за те, що пам'ять про Рильського живе,
що музей не є якоюсь адміністративною установою, а є живим місцем, де збираються живі люди…" (с)
А ще дуже вразили прекрасні пейзажі і чудові краєвиди рідного Голосієва!
Ну і як, скажіть на милість, маючи в руках сучасні "цифрові девайси", не скористатись такою можливістю?
А природа ніби навмисно закликає: