"Герої не вмирають. Просто йдуть з Майдану – в небо. В лицарі – зі смерті."


17  серпня 2015 року у рамках Програми "Пам'ятати. Відродити. Зберегти."  та на виконання Указу Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»

бібліотекарями спільно з активними користувачами було проведено акцію


"Герої не вмирають. 
Просто йдуть з Майдану – в небо. 
В лицарі – зі смерті."

Захід вібдувся у корчуватському парку відпочинку "Диск", біля 
пам'ятника Героям Небесної сотні.  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. 
У жалобі схилимо голови. 
Вони згасли як зорі... 
Ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний, цивілізований час ХХІ століття.
Розпочали акцію з хвилини мовчання та запалили свічку...
Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами, мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.
Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів...
Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші. Ось і наші діти також долучилися до цієї доброчинної справи, підготували паперових голубів миру, принесли власноруч виготовлені патріотичні картини. Всі бажаючи залишили творчий "автограф" на асфальті зі словами 
"Низький уклін вам, Герої! 
З пошаною -  бібліотека №15."
Зважаючи на вкрай непросту ситуацію, в якій перебуває наша держава, надзвичайно важливим є формування у дітей відчуття приналежності до України, особистої відповідальності за долю держави й українського народу, виховання поваги до державних символів, шанобливого ставлення до традицій і культури представників усіх національностей, що населяють нашу державу.





















 По закінченні була "вільна хвилинка", 
де ми пригощали дітей печивом, цукерками, солодкою водою.


"Щемить у грудях, і душа болить
За долю мого рідного народу. 
Але у серці іскра ще горить, 
І не втрачаю віру у свободу."