На старшому відділі для учнів 7-9 класів
була представлена розгорнута книжкова виставка
"Є книги незаслужено забуті..."
Вона складається з трьох розділів:
"Загубилися на полицях";
(Твори Д.Даррелла, Сетон-Томпсона, Пікуля В., В.Троєпольського "Білий Бім Чорне вухо", В.Шукшина "Калина червона", І.Білика "Меч Арея", твори Агатангела Кримського, Ж.-І. Кусто "Cюрпризы моря", В.Каверіна
"Два капітана", Б.Полєвого "Повесть о настоящем человеке",
Є.Богата "Що водить сонце і світила"...);
"Забуті детективи та фантастика";
(Твори А.Дюма, Моріса Дрюона, Е. Берроуза (цикл про Тарзана), І.Єфремова, В.Обручева, Адамов "Таємниці двох океанов", А.Рыбаков "Кортик", А. Дмитрук "Аурентіна"...);
"Знайдено романи про кохання"
(М.Мітчелл "Розвіяні вітром", М.Маккалоу "Поющие в терновнике", Ш.Бронте "Джен Эйр", Р.Гюнтекін "Чаликушу", Анна и Серж Голон "Анжелика", вірші Едуарда Асадова...)
Бібліотекарі активно популяризували ці та інші видання
та розповідали про складну і драматичну долю таких авторів:
Олесь Бердник ("Вибрані твори", "Терновий вінець України",
"Пітьма вогнища не розпалює"),
Василь Єрошенко ("Казки та легенди");
Микола Руденко ("Ковчег Всесвіту").
Коротка довідка про авторів:
Олесь Бердник (1926 - 2003)

Один з найвизначніших українських письменників 20-го століття. Наукова фантастика, історична та філософська проза, поезія - усі ці види літератури знайшли відображення у творчості автора, чиї науково-фантастичні романи були культовими для молоді 60-70-х років і чия творчість була практично невідомою для читачів 80-90-х років. Тепер ім'я та творчість видатного сина української нації Олеся Бердника повертається до читачів ІІІ тисячоліття.
Василь Єрошенко (1890-1952) -
у віці чотирьох років осліп внаслідок тяжкої хвороби, але з того часу життя набрало для нього особливого значення. У боротьбі зі злою долею він вивчився грі на скрипці та фортепіано, освоює іноземні мови й, зокрема, мову есперанто, займається літературною діяльністю і ще замолоду стає відомим літератором-гуманістом... в Японії та Китаї.
Нелегкою була та боротьба для етнографа, казкаря, письменника; українця, що став класиком японської літератури. Цінні рукописи і цілі архіви його творів, написані різнимим мовами, зникають безслідно у вогнях пожеж, через стихійне лихо та людське недбальство. Але окремі перлини його літературного скарбу таки досягають рідної землі, потрапляючи в Україну з Японії, Китаю, Індії, Бірми, завдяки самовідданій праці перекладачів, шанувальників сліпого українського кобзаря-поліглота.
Микола Руденко (1920-2004) - відданий громадянин, поет, публіцист, непримиримий борець за права і свободи людини.
В 1977 році твори Миколи Руденка були кваліфіковані як «наклеп на радянську владу». Рішенням Головліту (1978) всі його твори були вилучені з продажу та з бібліотек СРСР. Пройшовши через тюрми, заслання, вимушену еміграцію,

він залишився вірним сином народу і, повернувшись на Батьківщину, продовжував плідно працювати. Здобув заслужене визнання.
А ось - меморіальна дошка, що встановлена на будинку
письменників Роліт в Києві по вул. Б.Хмельницького, 68.
В 1993 році за роман "Орлова балка" став
Лауреатом Державної премії України імені Т.Шевченка.

Молодому поколінню потрібні розумні та життєствердні книжки,
які об'єднують людей, народи, допомагають краще пізнати
один одного.
Твори, які кличуть до благородної мети,
до світлої мрії, збуджують юну фантазію,
вчать поетичному сприйняттю світу!