Відстоювання своєї культури у боротьбі -
це етап творення кожної успішної держави.
Б.Мороз
До нещодавнього Дня рідної мови.
Ситуація, коли культурний вплив сусідньої великої держави придушує мову та культуру маленької, ніяк не є унікальною для світової історії. Думаю, багато людей здивуються, дізнавшись що, наприклад, Японія свого часу проходила через ті самі випробування, що й Україна.
Японія на початку своєї історії довго відчувала на собі вплив значно потужнішого та більш культурно розвиненого Китаю. Саме у китайців японці запозичили писемність, але враховуючи особливості японської, просто перекласти її на ієрогліфи було неможливо. І шляхом спрощення ієрогліфіки було створено дві вже суто японських абетки (хірагана та катакана). Але у період Нара (710 - 794 рр. н.е.) фактично вся аристократія Японії розмовляє та пише вірші китайською. Рідна мова, зовсім як в Україні 19-го століття, вважається мовою села та простих людей, а чужа - мовою освічених.
Китайська тоді - це мова університетів, до яких японці їздять навчатися, вишуканої літератури, архітектурних трактатів, за якими будуються японські міста. І, точнісінько як в Україні, мову рятують поети та письменники, які прагнуть довести що на рідній мові можна творити шедеври.
В наступну епоху Хейан (9-10 ст.), поет Кі-но Цураюкі пише хіраганою збірку віршів, яка стає дуже популярною серед аристократії. А оскільки друку не існує, вірші масово переписують собі, тож вищий світ починає писати хіраганою. Також заздрячи його славі, інші аристократи починають писати свої вірші японською. Мова потроху оживає.
Через покоління Мурасакі Шікібу пише вже велике прозаїчне оповідання "Гендзі Моногатарі", також японською хіріганою. Оповідання про кохання принца Гендзі має надзвичайний успіх, і його також починають переписувати.
Усього за століття, зусиллями поетів мова оживає та починає збагачуватися новими виразами та поетичними зворотами. Змінюється і ставлення до рідної мови серед аристократії. В період Муроматі еліта вже розмовляє та пише японською. А наприкінці періоду Сенгоку Японія не те що не буде принижуватися перед Китаєм, а почне сперечатися з ним за лідерство у регіоні.
На малюнку - японський Котляревський, Кі-но Цураюкі.
Автор - Boris Moroz.
Довідка: Кі-но Цураюкі (яп. 
, 866 - 945 р.р.) - японський аристократ, поет і літературознавець періоду Хей'ан. Один з «36 видатних поетів Японії». Писав в жанрі танку. За життя займав різні чиновницькі посади у столиці і регіонах: був наглядачем і писарем Імператорської бібліотеки, провінціалом провінції Тоса, тимчасовим головою Теслярського відомства Імператорського палацу. Проте ніколи не займав посади, яка б відповідала б його здібностям. Вважався найкращим поетом Японії свого часу. В період губернацтва в Тоса уклав антологію «Синсэнвакасю». Засновник жанру літературного щоденника-нікки (Тоса-нікки, Щоденник подорожі з Тоса в столицю, 936 рік). Також залишив у спадок "Особисте зібрання" («Личное собрание») - 440 віршів-танка. Теоретик поезії.
"Гірською вишнею
В тумані промайнула -
І роздивитись до ладу не зміг,
Та закохався
Майже до нестями!"
... і для порівняння - наші сучасні українські реалії:
Наступний пленарний тиждень (2 - 5 березня 2021 року) Верховна Рада почне зі знищення Закону про мову та дозволу іноземним студентам вчитись російською мовою.
На розгляд буде винесено два законопроєкти:
1. 4638/4638-1. Мова йде про фактичне скасування/відтермінування штрафів за невиконання Закону про мову. Тобто про реальне вихолощення Закону та його знищення, переведення в статус декларативного.
2. 3617. Мова йде про черговий наступ на мову в освітній сфері. Тобто дозвіл іноземним студентам НЕ вчитися українською, реально ж навчатись російською. Фактично слуги Зеленського з першого дня весни відкривають повномасштабний фронт проти ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ та ЗАКОНУ ПРО МОВУ. Мета - вихолостити та знищити. Продовжити політику «какая разніца» та припинити захист державної мови. Всі напрацювання будуть просто викинути в смітник, якщо хоч один з цих законопроєктів буде прийнятий.
Автор - Андрій Смолій
***************
"Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам воріття!
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!"
Леся Українка
