І живуть у пам’яті народів
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
В. Симоненко
ХХІ століття...
Усе далі й далі відходять грізні роки Другої світової війни. Але кожного року 9 травня ми відзначаємо День перемоги, і ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя. Сьогодні ми дивимося на війну іншими очима. Практично кожного торкнулася війна на сході нашої України. Чи могли українці подумати, що колишній союзник зможе так підступно напасти на нашу країну? Чи думали колись наші сивочолі ветерани, що доведеться на війну відправляти своїх синів, внуків, правнуків? І найстрашніше – одержувати похоронки…
Бібліотекарі підготували виставкову експозицію археологічних воєнних речей «Шляхами війни та болю...» , знайдених читачами-краєзнавцями на нашій Корчуватській стражденній землі. Була проведена краєзнавча година пам'яті для школярів: "Пояс бойової слави - Жуків острів" за одноіменною книгою.
Діти дізнались, що в 1943 році на Жуковому острові відбувалися запеклі бої з фашистами, Дніпро було червоного кольору від крові загиблих солдат.
Краєзнавча година пам'яті (із книги):
"Під час київської наступальної операції восени 1943 року на Козачий, Ольжин та Жуків острови висадились, зазнавши великих втрат, підрозділи 136-ї стрілецької дивізії. В одному з батальйонів із 800 бійців живими залишились тільки п'ятеро... Розширюючи плацдарм, 269-му полку 36-ї стрілецької дивізії під командуванням С.Ф.Проценка вдалося закріпитися на правому березі, перерізати Обухівське шосе в районі нинішньої Чапаєвки і перешкодити ворогові перекинути підкріплення з Букринського плацдарму. За форсування Дніпра, військову майстерність і особисту відвагу С.Проценку було присвоєно Героя радянського Союзу. Загинув у подальших боях, похований у Парку Слави. В 70-х роках ХХ століття відбулося перепоховання останків воїнів, які полягли на Козачому острові.
У форсуванні Дніпра в районі Жукового острова та у визволенні Києва брали активну участь молоді хлопці з Труханового острова - Олексій Стахорський та Михайло Внуков. На початку осені 1943 року вони втекли з окупованого острова до Броварського лісу назустріч підрозділам Червоної армії. Згодом стають розвідниками 1318-го полку 163-ї стрілецької дивізії. "8 вересня дивізія остаточно звільнила від фашистів лівий берег Дніпра в районі Києва. 1318-й полк отримав завдання форсувати Дніпро в районі Жукового острова. Стахорський і Внуков добре знали ці місця й допомагали обрати найбільш зручні переправи. Бої на Жуковому острові тривали чотири доби... Друзі-труханівці"вдруге подолали Дніпро, потім мужньо і винахідливо воювали на Лютізькому плацдармі. В боях за село Гута Межигірська Стахорський та Внуков відзначились особисто. 29 жовтня 1943 року обом було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу."
До Дня Перемоги в бібліотеці відбувся перегляд літератури
"Знову Вічний вогонь обпікає серця,
Знову спогад далекий приносить неспокій..."
Бібліотекарі підготували виставкову експозицію археологічних воєнних речей «Шляхами війни та болю...» , знайдених читачами-краєзнавцями на нашій Корчуватській стражденній землі. Була проведена краєзнавча година пам'яті для школярів: "Пояс бойової слави - Жуків острів" за одноіменною книгою. Діти дізнались, що в 1943 році на Жуковому острові відбувалися запеклі бої з фашистами, Дніпро було червоного кольору від крові загиблих солдат.
Краєзнавча година пам'яті (із книги):
"Під час київської наступальної операції восени 1943 року на Козачий, Ольжин та Жуків острови висадились, зазнавши великих втрат, підрозділи 136-ї стрілецької дивізії. В одному з батальйонів із 800 бійців живими залишились тільки п'ятеро... Розширюючи плацдарм, 269-му полку 36-ї стрілецької дивізії під командуванням С.Ф.Проценка вдалося закріпитися на правому березі, перерізати Обухівське шосе в районі нинішньої Чапаєвки і перешкодити ворогові перекинути підкріплення з Букринського плацдарму. За форсування Дніпра, військову майстерність і особисту відвагу С.Проценку було присвоєно Героя радянського Союзу. Загинув у подальших боях, похований у Парку Слави. В 70-х роках ХХ століття відбулося перепоховання останків воїнів, які полягли на Козачому острові.
У форсуванні Дніпра в районі Жукового острова та у визволенні Києва брали активну участь молоді хлопці з Труханового острова - Олексій Стахорський та Михайло Внуков. На початку осені 1943 року вони втекли з окупованого острова до Броварського лісу назустріч підрозділам Червоної армії. Згодом стають розвідниками 1318-го полку 163-ї стрілецької дивізії. "8 вересня дивізія остаточно звільнила від фашистів лівий берег Дніпра в районі Києва. 1318-й полк отримав завдання форсувати Дніпро в районі Жукового острова. Стахорський і Внуков добре знали ці місця й допомагали обрати найбільш зручні переправи. Бої на Жуковому острові тривали чотири доби... Друзі-труханівці"вдруге подолали Дніпро, потім мужньо і винахідливо воювали на Лютізькому плацдармі. В боях за село Гута Межигірська Стахорський та Внуков відзначились особисто. 29 жовтня 1943 року обом було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу."
На виставці експонуються бойові та особисті речі наших воїнів та німецьких солдат. Ці артефакти принесли до бібліотеки наші користувачі. І до цього часу любителі-краєзнавці знаходять в землі залишки минулої війни...
Тут представлено протитанкові патрони, осколок від бойового снаряду 152 калібру, гільзи від гвинтівки "мосіна" та німецького карабіну К-98, авіаційний патрон 20 мм гармати MG-FF від німецького літака, гільзи від сигнальної ракетниці, планки від набоїв німецьких карабінів, шрапнель від німецьких снарядів, "рубашка" від ручної гранати, а також гудзики від одягу фашистських солдат, пілотка радянського воїна.
Тут представлено протитанкові патрони, осколок від бойового снаряду 152 калібру, гільзи від гвинтівки "мосіна" та німецького карабіну К-98, авіаційний патрон 20 мм гармати MG-FF від німецького літака, гільзи від сигнальної ракетниці, планки від набоїв німецьких карабінів, шрапнель від німецьких снарядів, "рубашка" від ручної гранати, а також гудзики від одягу фашистських солдат, пілотка радянського воїна.
У школярів-хлопчиків викликали жвавий інтерес книги-раритети:
1. Я. Каплунов. Три секрета. Беседы о практике пистолетной стрельбы. - Военное издательство Министерства Вооруженных Сил Союза ССР, Москва, 1948. - 51 с.
2. Стихи советских поэтов. - Военное издательство Министерства Вооруженных Сил Союза ССР, Москва, 1948.- 64 с.
9 травня – це перемога всього українського народу у битві за своє життя, пам’ять про світлі подвиги і трагічні жертви.
Слава Ветеранам!
Воїнам АТО!
Українським Воїнам усіх поколінь і усіх часів!
