пʼятницю, 14 серпня 2015 р.

"Діти і бібліотекарі - воїнам АТО"


“Найжаркіші куточки в пеклі залишені для тих, хто в часи найбільших моральних переломів зберігав нейтралітет” 

– слова Данте Аліг’єрі актуальні, як ніколи. Зараз наша країна переживає далеко не найкращі часи. І бути байдужим, стояти осторонь тоді, коли наші земляки оберігають українські землі від агресора – це недопустимий злочин.

































12 серпня 2015 року бібліотекарі нашого закладу вирішили відвідати поранених бійців, які перебувають на лікуванні та реабілітації в Центральному клінічному госпіталі державної прикордонної служби України. До цієї благодійної акції з задоволенням приєдналась наша колега, завідуюча Бібліотекою сімейного читання "Чапаєвка" -  Калюжна Любов Леонтіївна.
Ми принесли бійцям "бібліотечний" гостинець - книги, дитячі листівки, малюнки, поробки-оберіги, аплікації. Також подарували їм настільну гру "Футбол" авторського виконання Гліба Гржибовського. Ну і, звісно, солодощів, печива, соки. А головне - це наша глибока повага, людське і жіноче співчуття та душевна підтримка...
Ми ближче познайомились і дуже тепло поспілкувались. 
В палаті знаходились поранені воїни від 19 до 51 років з різних куточків України: Чернівці, Старобєльськ, Донецьк, Луганськ...
"Я б і сама пішла служити,
шкода, що не беруть дівчат,
тож залишається молитись
За Ваші, воїни, життя!"

А про подальші події та атмосферу зустрічі 
вам "розкажуть" наші  світлини! 


























Нехай наша невелика допомога 
зігріє Вас та Ваші серця!
Молитва за Україну
Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.
Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.
Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.
Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.
Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.
Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай, не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.



"В цей день хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна.
Прийміть же цей заклик, як Божий наказ!"

1 коментар:

  1. Які ви молодці, дітки і дорогі дівчата - бібліотекарі, що відвідали наших воїнів! Я пишаюся вами! Хотілося б бути з вами поруч! З повагою, Анастасія Семенко.

    ВідповістиВидалити