"Тріпоче на вітрах крилатих жовто-блакитний, нескоримий стяг!"

"В Україні нині свято,
Ми крокуємо завзято
під веселим вітерцем
З синьо-жовтим прапорцем!"
Надія Кир'ян.

24 липня До Дня державного прапору України під бібліотекою на вулиці відбулася пізнавальна бесіда для дітей: 
"Тріпоче на вітрах крилатих  жовто-блакитний, нескоримий стяг!"


Як кожний вільний народ, ми, укра­їнці, маємо свій прапор. Його ще називають хоруг­вою або знаменом. Історія розповідає, що ще вели­кий князь Олег на честь перемоги над Візантією велів вивісити знамена. А князь Володимир вже водив свою бойову дружину на ворогів під хоруг­вами, у тому числі й синьо-жовтими.
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до хрещення Русі. Слов'яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний . час вони святіші від ідолів. Стяги спершу вози­ли разом зі зброєю, перед боєм ставили на узвиш­ші, аби кожен ратник бачив їх. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали за обов'язок постійно тримати прапор над по­лем бою, пильно охороняти його. Значення прапо­ра під час бою було дуже важливим: якщо він сто­яв нерухомо — знали: битва проходить успішно, а якщо зникав з поля зору ратників, то це мало означати не що інше, як поразку.
Після прийняття християнства ці ко­льори освячувалися образом животворного Хреста. Після нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Герби багатьох міст України оздоблювалися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні ко­зацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на яко­му жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.
У козацьку добу синьо-жовті барви начастіше зустрічались у західно-украінських землях. За час визвольної війни під проводом Бог­дана Хмельницького, крім малинового прапора, козацькі полки мали різні знамена: зелені, сині, жовті та інші.
Із середини XIX століття активізу­ється український національно-визвольний рух. Головна руська Рада, яка зібралася у Львові, ухва­лила за національний прапор колишню емблему Галицького князівства — зображення золотого лева на блакитному тлі.
Українські січові стрільці мали прапор із зобра­женням архістратигаМихаїла з мечем в одній руці і щитом — у другій. А на щиті — золотий лев на блакитному тлі.





Діти отримали цікаву інформацію про наші національні символи, зокрема, дізналися про історію виникнення та походження державного Прапору України, спільно з головним бібліотекарем Синявською Аллою Іванівною малювали в бібліотеці картину на цю тему.

Перший прапор УРСР (затвердже­ний у березні 1918 р.) був червоний із золотими лі­терами «УРСР» у горішньому червоному накутнику з золотим обрамуванням. Потім обрамування зникло, а абревіатура змінилася на УССР (1923), по­тім на УСРР (1927). 1937 року було створено новий прапор республіки, червоний із золотими схреще­ними серпом і молотом, із написом «УРСР».
21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила горизонтальне роз­ташування смуг: верхньої — червоного кольору (2/3 ширини прапора) і нижньої — блакитного ко­льору із зображенням у верхній частині золотих сер­па і молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Військово-морського й торгового прапора УРСР не мала.
У Радянському Союзі питання про й Національну символіку (зокрема прапора) не­одноразово порушувалося демократичними сила­ми наприкінці 1980-х років. 12 грудня 1989 року воно піднімалося на другому з'їзді народних де­путатів СРСР.
23 березня 1990 року перша сесія Тернопільської міської Ради народних депутатів XXI скликання ухвалила постанову про націо­нальну символіку. Один із її пунктів містив рішен­ня про встановлення українського національного прапора на будівлі міської ради поруч з держав­ним прапором УРСР. 28 квітня 1990 року анало­гічні рішення були прийняті Львівською обласною Радою народних депутатів, 24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київської міськради було піднято синьо-жовтий прапор.
Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року ухвалила постанову «Про затвердження Держав­ним Прапором України національного прапора». Освячення Державного Прапора було проведено священиком Петром Бойком, після чого здійсненаурочиста хода і внесення прапора до Верховної Ради.
23 серпня 2004 року. 
Указом Прези­дента України було встановлено свято —
День Державного Прапора України, 
який щоріч­но відзначається 23 серпня.
 

"О, земле, пейзажі твої чарівні!"



У дні шкільних канікул з червня по вересень в бібліотеці експонується виставка дитячих творчих робіт юних митців Корчуватого 
 "О, земле, пейзажі твої чарівні!" 
Представлені роботи виконані нашими маленькими користувачами  і присвячені оспівуванню рідної природи, красі свого краю, улюбленим тваринам, відпочинку в селі.
Протягом цього часу проводилась підготовка до конкурсів на кращий малюнок, читачі, які старанно готувалися і зробили свої творчі роботи - були відзначені і їхні малюнки  представлені у вітринному просторі бібліотеки. 


Найкращі наші переможці: 

Ренке Валерія
Брехова Настя, 
Рачек Єгор та Даня, Лапіна Ліза, 
Сандюк Світланка, Гашинська Даринка,
Шаєв Олександр. 



Підготовчий  робочий момент:
щоденно діти приходяь до бібліотеки і працюють для участі в конкурсі на кращий малюнок.
Головний бібліотекар Синявська Алла Іванівна створює всі умови для розвитку творчості, підбирає змістовну літературу, діти залюбки разом читають та обговорюють те, що їх найбільше вразило.
 Ця ігрова форма творчого спілкування 
стимулює маленьких користувачів до читання, до створення зробити  своїми руками цікаві поробки з паперу, природніх матеріалів, ниток та тканин. 
Синявська А.І. постійно проводить цікаві майстер-класи для різних вікових категорій. 











 Завідуюча бібліотекою Дубенюк Алла проводить бесіду на тему "Улюблені українські письменники - дітям". 
Після - малюки переглянуть фільм "Тарасове перо".