"В Україні нині свято,
Ми крокуємо завзято
під веселим вітерцем
З синьо-жовтим прапорцем!"
Надія Кир'ян.
24 липня До Дня державного прапору України під бібліотекою на вулиці відбулася пізнавальна бесіда для дітей:
"Тріпоче на вітрах крилатих жовто-блакитний, нескоримий стяг!"
Як кожний вільний народ, ми, українці, маємо свій прапор. Його ще називають хоругвою або знаменом. Історія розповідає, що ще великий князь Олег на честь перемоги над Візантією велів вивісити знамена. А князь Володимир вже водив свою бойову дружину на ворогів під хоругвами, у тому числі й синьо-жовтими.
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до хрещення Русі. Слов'яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний . час вони святіші від ідолів. Стяги спершу возили разом зі зброєю, перед боєм ставили на узвишші, аби кожен ратник бачив їх. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали за обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Значення прапора під час бою було дуже важливим: якщо він стояв нерухомо — знали: битва проходить успішно, а якщо зникав з поля зору ратників, то це мало означати не що інше, як поразку.
Після прийняття християнства ці кольори освячувалися образом животворного Хреста. Після нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Герби багатьох міст України оздоблювалися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні козацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на якому жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.
У козацьку добу синьо-жовті барви начастіше зустрічались у західно-украінських землях. За час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, крім малинового прапора, козацькі полки мали різні знамена: зелені, сині, жовті та інші.
Із середини XIX століття активізується український національно-визвольний рух. Головна руська Рада, яка зібралася у Львові, ухвалила за національний прапор колишню емблему Галицького князівства — зображення золотого лева на блакитному тлі.
Українські січові стрільці мали прапор із зображенням архістратигаМихаїла з мечем в одній руці і щитом — у другій. А на щиті — золотий лев на блакитному тлі.
Діти отримали цікаву інформацію про наші національні символи, зокрема, дізналися про історію виникнення та походження державного Прапору України, спільно з головним бібліотекарем Синявською Аллою Іванівною малювали в бібліотеці картину на цю тему.
Перший прапор УРСР (затверджений у березні 1918 р.) був червоний із золотими літерами «УРСР» у горішньому червоному накутнику з золотим обрамуванням. Потім обрамування зникло, а абревіатура змінилася на УССР (1923), потім на УСРР (1927). 1937 року було створено новий прапор республіки, червоний із золотими схрещеними серпом і молотом, із написом «УРСР».
21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила горизонтальне розташування смуг: верхньої — червоного кольору (2/3 ширини прапора) і нижньої — блакитного кольору із зображенням у верхній частині золотих серпа і молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Військово-морського й торгового прапора УРСР не мала.
У Радянському Союзі питання про й Національну символіку (зокрема прапора) неодноразово порушувалося демократичними силами наприкінці 1980-х років. 12 грудня 1989 року воно піднімалося на другому з'їзді народних депутатів СРСР.
23 березня 1990 року перша сесія Тернопільської міської Ради народних депутатів XXI скликання ухвалила постанову про національну символіку. Один із її пунктів містив рішення про встановлення українського національного прапора на будівлі міської ради поруч з державним прапором УРСР. 28 квітня 1990 року аналогічні рішення були прийняті Львівською обласною Радою народних депутатів, 24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київської міськради було піднято синьо-жовтий прапор.
Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року ухвалила постанову «Про затвердження Державним Прапором України національного прапора». Освячення Державного Прапора було проведено священиком Петром Бойком, після чого здійсненаурочиста хода і внесення прапора до Верховної Ради.
23 серпня 2004 року.
Указом Президента України було встановлено свято —
День Державного Прапора України,
який щорічно відзначається 23 серпня.
.JPG)
