"Трагедія і історія кримсько-татарського народу тисячами невидимих ниток пов'язана з долею і трагедією українського народу.
Якраз тому Шевченко дорогий кримським татарам, які повинні читати його не тільки українською мовою, але і своєю рідною мовою."
Нузет Умеров.
Нузет Умеров.
Ці слова належать відомому кримсько-татарькому поету,
прозаїку, журналісту, основоположнику сучасного направлення в дитячій кримськотатарській літературі.
Нузет Умеров - головний редактор
найстарішої кримсько-татарської
газети «Янъы дюнья» ("Новий світ").
Завідуюча бібліотекою Дубенюк Алла
відкрила літературну зустріч
із циклу "У вінок Кобзареві"
і представила головного гостя -
відомого сходознавця, вченого-біолога -
постійного друга бібліотек Голосіївської ЦБС - КОСЕНКА Юрія.
Свою розповідь для учнів 8-9 класів СШ №273
Юрій Анатолійович розпочав
про кримсько-татарського просвітителя, письменника, педагога, культурного та громадсько-політичного діяча -
Ісмаї́ла Гаспри́нського
(крим. İsmail Gasprinskiy, اسماعيل گسپرينسكى);
(1851-1914).
Ісмаїл Гаспринський був відомий
як пропагандист сучасних ідей
серед кримських татар,
модернізатор їх традиційної
ісламської культури.
Діти з задоволенням і увагою слухали цікаву та пізнавальну інформацію, ознайомились з рідкісним виданням вибраних творів Тараса Шевченка
українською та кримсько-татарською мовами.
Алла Дубенюк
зачитала "Заповіт" Тараса Шевченка
українською мовою,
українською мовою,
18 травня 2004 р. в 60-ті роковини
депортації кримськотатарського народу
з його прадавньої батьківщини Криму
до Узбекистану, у день поминальної скорботи відбулася церемонія відкриття монумента
"Відродження кримськотатарського народу".
Монумент споруджено в Сімферополі на території Кримського державного інженерно-педагогічного університету.
На одному з каменів монумента, як на сторінці книги, золотими літерами викарбувано висловлювання великих синів
узбецького, українського і кримсько-татарського народів їхньою рідною мовою:
Алішер Навої: "Ціну дружби може знати лише друг".
Павло Тичина: "Ми - зорі одного неба"
Ісмаїл Гаспринський: "Єдність у праці, у мові і помислах".
Ще в 1939 році Павло Григорович Тичина, запросивши на урочистості з нагоди 125-річчя від дня народження Шевченка керівника тодішньої довоєнної Спілки письменників Кримської АРСР кримсько-татарського письменника
Шаміля Алядіна, заклав перший камінь у підмурівок будівлі дружби між українською і кримсько-татарською літературами.
Їдучи до столиці України на Шевченківське свято, Шаміль Алядін зробив переклад Шевченкового «Заповіту» своєю кримсько-татарською мовою і прочитав його перед величезною аудиторією,що зібралася на Шевченківський ювілейний вечір. Павло Тичина, який добре володів турецькою мовою, що зрозуміла й кримським татарам, дав високу оцінку тому перекладу,родивши письменника Шаміля Алядіна ювілейною Шевченківською медаллю.
По закінченні всі залишились задоволені
від такої корисної та потрібної зустрічі
і висловили побажання
постійно проводити різноманітні культурно-просвітницькі заходи!
від такої корисної та потрібної зустрічі
і висловили побажання
постійно проводити різноманітні культурно-просвітницькі заходи!