понеділок, 2 лютого 2015 р.

"Славетний Провідник української нації - Степан Бандера" та виступ гурту "Козацька Ліра"



 "...Встань і борись! Слухай і вір, здобувай і перемагай, щоб Україна була знов могутня, як колись, і творила нове життя по власній уподобі і по власній волі". 
(З документів ОУН)
31 січня у бібліотеці №15 відбувся захід -   "Степан Бандера: людина і міф",  присвячений славетному синові української нації   Степану Бандері. 
У рамках цього заходу, лекцію про життя та діяльність Степана Бандери прочитав давній друг бібліотеки, дослідник та громадський діяч Юрій Анатолійович Косенко. Він подарував бібліотеці корисну книжку 
Ярослава Сватка "Місія Бандери"
а також продемонстрував слухачам книжку творів 
Степана Бандери "Перспективи української революції" 
та книжку 
"Вбивство Степана Бандери" 
(у якій уміщені стенограми судового процесу над вбивцею). 
Присутні мали змогу переглянути презентацію, котра містила низку архівних фотографій та витяги з документів, а також послухати цитати з творів самого Степана Бандери. Починаючи лекцію, Ю. Косенко зазначив: "У процесі підготовки заходу доводилося чути таку думку, що, мовляв, особистість Бандери не треба зараз чіпати, що це дратує деяких людей, що це сприяє розколу у суспільстві. Насправді ж, ніщо так не сприяє розколу у суспільстві як укоріненість у масовій свідомості накинених ворожою пропагандою стереотипів, як брехня, і ніщо не сприяє краще єднанню та взаєморозумінню, ніж пізнання правди, зокрема й історичної. Ім'я генія української нації Степана Андрійовича Бандери протягом десятиліть зазнавало паплюження, а зараз настав час для переосмислення, для пізнання правди. Можливо, не кожен полюбить цю людину, але той, хто дізнається правду про життя Бандери, вже ніколи не вважатиме його "фашистом" чи "душогубом", не вживатиме зневажливо слово "бандерівець", а в цьому й полягає мета подібних заходів..." 
Юрій Анатолійович розповів про дитячі та юнацькі роки майбутнього Провідника, про те, що він вже з четвертого класу гімназії заробляв собі на прожиття репетиторством, згодом здобув фах агронома (правда диплом так і не отримав, оскільки був арештований польською владою за революційну діяльність). Присутні коротко ознайомилися з історією ОУН та УПА, дізналися про їхню справжню діяльність. Зокрема, про ту обставину, що гітлерівці видали наказ про знищення українських націоналістів (цей документ фігурував на Нюрнберзькому процесі, що зруйнувало наміри радянських головачів та їхніх посіпак начепити на ОУН та УПА ярлик "посібників фашизму" руками міжнародного співтовариства). 

Було розказано й про те, що двох рідних братів Степана Бандери, Василя та Олександра, закатували німецькі нацисти у своїх концтаборах, а сам Степан у 1941 - 1944 роках був ув'язненим у німецькому концтаборі Заксенхаузен за те, що під його керівництвом 30 червня 1941 року у Львові було проголошено акт відновлення незалежної Української Держави (незважаючи на всі намагання гітлерівців, Бандера відмовився його відкликати). 

Також, Ю. Косенко коротко розповів про діяльність Степана Бандери після Другої світової війни і до моменту трагічної загибелі 15 жовтня 1959 року від рук мерзенного недолюдка Богдана Сташинського. Цей посіпака кривавого російсько-комуністичного режиму через три роки після страхітливого злочину сам здався владі ФРН і дав свідчення на суді. 
 Зокрема, цей потворний моральний покруч розповів, що два роки не міг зважитися на вбивство Степана Бандери, немов би якась невидима сила заважала йому це зробити (за його словами, він навіть не знав кого йому доручили вбити, а дізнався тільки тоді, коли побачив поховання Провідника по телебаченню). Усвідомивши усю підступну ницість скоєного, він здався та поніс покарання. Найбільшим же покаранням для нього було подальше нікчемне животіння...
Під час заходу, слухачі почули цитату з невичерпного джерела глибинної живильної мудрості - з книги 
Степана Бандери 
"Перспективи української революції":
"Українська самостійницька політика мусить зробити належні висновки з того факту, що в московському таборі існують тільки сили крайньо ворожі справі державної самостійности України, і що під цим оглядом надалі маємо справу з одностайним фронтом большевиків й антикомуністичних московських імперіялістів. В такій ситуації кожне намагання звести українську політику до спільних позицій з московськими антирежимними силами є рівно­значне з намаганням довести до капітуляції українських визволь­них змагань перед московським імперіялізмом. Будь-які зв'язки з ворогом на такій плятформі капітулянства були б злочином на­ціональної зради.

Як по московському боці немає інших діючих сил, тільки ім-періялістичні, що найбільш ворожо ставляться до визвольних змагань України й інших народів, так само з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою, з большевизмом і з кожною іншою формою її загарб­ницького імперіялізму, аж до повного визволення, поки москов­ська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інші народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійности і всіх прав кожного народу. А до того часу, поки в московському таборі не виступлять неімперіялістичні сили з такою програмою і не почнуть діяти по лінії позитивного ставлення до головних цілей визвольної боротьби України й інших поневолених народів – доти не може бути спіль­ної мови з жодними московськими чинниками".

Саме за подібні думки Степана Бандеру так люто ненавидять російські імперіалісти та їхні прислужники. 

Адже він здійснив глибинний аналіз цього явища та вказав на масову його поширеність у колективній свідомості росіян. 

При цьому, Бандера ніколи не закликав до вирізання росіян, до війни з ними на їхній території і т.д. Натомість, він прагнув, щоб українці припинили дурити себе ілюзіями (а зараз ми бачимо чого вони коштують!), а зміцнювали власну державність, співпрацювали з іншими народами, але покладалися, перш за все, на власні сили. Його твори - це потужна зброя в руках українців, 

їх потрібно вивчати й аналізувати. 

Тож, недаремно священне ім'я Бандери наводить жах 
на російських імперіалістів та усіляких зрадників і запроданців - 

ідеї Бандери живуть і поширюються, 

а Україна неодмінно переможе, 
оскільки з нами Правда та Божа Поміч!


А друга частина заходу за традицією була музичною. На численні прохання шанувальників народної української пісні до Грінівської вітальні прибули вже добре відомий чоловічий музичний гурт "Козацька Ліра". 
Зі словом привітання виступив ідейний натхненник, куратор групи - 
Сергій Октябревич Гусаков.
Він подякував колективу та активістам бібліотеки 
за велику просвітницьку роботу з популяризації українських народних традицій, збереження культурного надбання та успадкування духовних цінностей,
створення в бібліотеці сприятливих умов для повноцінного розвитку національно-патріотичного виховання підростаючого покоління. 

Сергій Гусаков коротко розповів про створення групи, про музикантів. Колектив існує більше трьох років. 





Художній керівник - професійний музикант - 
Леонід Єсаулов. 

У репертуарі гурту — українські народні, козацькі, 
гумористичні, патріотичні та сучасні популярні пісні. 
Виконавці неодноразово виступали в нашій бібліотеці, 
дарували своє мистецтво нашим користувачам. 
Ось і на цей раз не відмовили нам!


На вечорі порадували слухачів виконанням стрілецьких та повстанських пісень. 

Фото з артистами на згадку!


Архівний запис 2013 року.
Ми завжи раді вам! Чекаємо на нові зустрічі!

Немає коментарів:

Дописати коментар