четвер, 1 січня 2015 р.

Молюсь за Тебе, Україно!



Передрук із сайту МГО "Волинське Братство"


Я народилась українкою на світі,
Аби нести весну в життя,
Щоб щебетали біля мене діти
І квітли найсвітліші почуття.
(«Я – українка», Ніна Бай)
.

«Молюсь за Тебе, Україно!» – саме під такою назвою напередодні Нового року, на свято Святого Андрія, в бібліотеці № 15 для дітей ЦБС Голосіївського району пройшов авторський творчий вечір письменниці, поетеси, члена Спілки журналістів України, членкині «Волинського братства» і жіночого клубу «Волинянка» Ніни Бай. Вона презентувала, як поезії зі збірки «В моєму серці квітне Україна», так і нові вірші. Тож у затишній «Грінівській вітальні» з нагоди цієї події та завдяки гостинній господині, завідувачці бібліотекою Аллі Іванівні Дубенюк, у дружньому колі зібралося розмаїте товариство шанувальників поетичного слова: журналістів, відомих виконавців та співаків, студентів, представників громадськості.

Нагадаю, літературно – художній салон «Грінівська вітальня» – це унікальне явище в культурному просторі столиці. Він популяризує талановитих молодих і вже відомих авторів різноманітних стилів та напрямків; творчі досягнення «живої культури» України – відеоархіву того найкращого, що звучало під час мистецьких зустрічей; запрошує до виступів обдарованих дітей. «Грінівська вітальня» – це затишне місце на околиці Києва, на Корчуватому, де можна приємно поспілкуватися, знайти однодумців, послухати задушевну пісню під філіжаночку запашної кави.

 

Оскільки віршам Ніни Бай властива надзвичайна мелодійність, ліричність, чутливість і проникливість тонкої жіночої душі, до багатьох з них відомі композитори написали музику. Тож пісні на слова Ніни Іванівни стали популярними і полюбились слухачам не тільки в Україні, а й далеко за її межами, здобули нагороди на багатьох пісенних фестивалях. Тому не випадково на творчому вечорі Ніни Бай «Молюсь за Тебе, Україно!», вірші були органічно поєднані з виконанням пісень, що створювало надзвичайно теплу і зворушливу атмосферу. Зважаючи на обставини, в яких нині є держава, на вечорі переважно звучали пісні на патріотичну тематику. Зокрема, «Я – українка» на музику Анатолія Горчинського виконала солістка хору ім. Віталія Лисенка Ганна Ярмолюк. «І все це - я та Україна» прозвучала у відеозапису народного артиста України, композитора Анатолія Горчинського. «До неньки-України», «За все, Всевишній, дякую Тобі» виконала під акомпанемент фортеп’яно Заслужений працівник культури України, Лауреат премії Дмитра Луценка, співачка і композитор Тетяна Стаматі-Оленєва. А відомий український бард, композитор, Лауреат українських та міжнародних фестивалів естрадної пісні та співаної поезії Наталка Бучель зворушила всіх присутніх в залі піснею «Молитва за Україну». Звучали у виконанні вище названих артистів і ліричні пісні на слова Ніни Бай. А духовна посестра, керівник тріо «Райдуга», композитор з Ковеля і дружина односельчанина Ніни Бай з Городища Оксана Мулярчук подарувала присутнім на вечорі не лише спільно написані пісні, а й проникливий вірш-присвяту своїй подрузі-поетесі.

 

Низку віршів зі збірки «В моєму серці квітне Україна» прекрасно продекламувала член «Волинського братства» Вікторія Рутковська. Особливо зворушливо прозвучала в її виконанні «Ода братам – Іванам», яка має ввійти до нової збірки Ніни Бай. В м. Ковелі, що на Волині, відкрито меморіальну стелу «Хрест пам'яті жертв більшовицького терору». Стелу споруджено завдяки благодійному фонду «Майбутнє Волині», засновником якого став Іван Васильович Омелянюк – молодший рідний брат Івана, розстріляного більшовиками в числі багатьох волинян 22 червня 1941 року. Ця історія і надихнула Ніну Бай на написання цієї поеми.

Звичайно ж, насамперед звучали вірші поетеси у її авторському виконанні. І зокрема й один із найсвіжіших віршів Ніни Бай «Молюсь за Тебе, Україно!», строфа якого, власне, й дала назву творчого вечора:

Молюсь за Тебе, Україно! За мирні небо і поля,
За рідну мову солов’їну, За незнищенність кобзаря.
Молюсь за кожного солдата, За мужність кожного бійця,
Щоб не ридала жодна мати,Щоб спокій зцілював серця.

Молюсь за батька і за сина, За кожне змучене дитя,
Щоб квітла сонячно калина,Щоб щастям повнилось життя.
Молюся за Небесну сотню, За їхній вічний упокій,
За грізну мить невідворотню, Що звала їх в останній бій.

За тих молюся, хто на Сході Віддав життя за рідний стяг,
Їх пам’ятатимуть в народі, Їх поминатимуть в віках.
Я вірю, Боже мій незримий, Що Ти спасеш і сохраниш
Мою Єдину Україну, Її надійно захистиш.

Покровом вкриє Божа Мати Наш край від лютих ворогів,
Його нікому не відняти Від вірних доньок і синів.


 

Привітали поетесу й землячки – жінки клубу «Волинянка»: Ганна Ярмолюк, Галина Бідношей та Вікторія Рутковська. Вбрані у традиційні волинські строї, вони викликали справжнє захоплення у присутніх. Спеціально до цієї події Вікторія Рутковська написала текст на мелодію всім відомої пісні «Край, мій рідний край!» Миколи Мозгового, яку учасниці ансамблю «Волиняни» майстерно проспівали для героїні свята. А ще, користуючись нагодою, на згадку про свій візит у бібліотеку, від «Волинського братства» вони подарували книжки волинських видань. До речі, половину з привезених на творчий вечір прозових і поетичних книг Ніни Бай бібліотека №15 вже передала в зону АТО.

Але на цьому тепла зустріч у бібліотеці не закінчилась. За традицією в «Грінівської вітальні» після перерви на чай і каву, відбувся імпровізований концерт, в якому взяли участь всі бажаючі. Знову в центрі уваги були пісні волиняночок, інших активних учасників вечора, переважно поетів. Особливо зворушив присутніх в залі виступ відомого письменника Григорія Кримчука, в якому він досить високо оцінив творчість Ніни Бай, поезія якої пронизана любов’ю до рідного волинського краю, його мальовничої природи і краси, до людей і неповторності навколишнього світу, до багатостраждальної України. «Перше, що мене завжди вражало, вражає і, безперечно, надалі вражатиме, бо тут ніяких змін ніколи не відбудеться, це – воістину національний погляд і воістину національна душа поезії Ніни Бай, - сказав Григорій Павлович, – Кожне слово її поетичного рядка випромінює відчуття України. Навіть, якщо там, у тому рядку, чи й в усьому віршеві, і немає слова Україна. А там, де воно є, то якнайкраще відповідає своїй сутності, створюючи зримий образ, сприйнятний не тільки очам, а й на дотик пальцями, як сприймається кожному з нас мати: спочатку серцем, потім очима, а потім руками, коли обнімаєш її, найріднішу в світі. Отак я відчуваю й Україну, читаючи поезії Ніни Бай. Їх могла написати тільки справжня українка». До речі, повний текст виступ письменника ввійде в нову книгу Григорія Кримчука – «Публіцистика», яка невдовзі побачить світ.

 

Відрадно, що на творчому вечорі Ніни Бай також відбулася презентація проекту «Вишивка етнографічна: «Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки». О.П.Косач, Киев, 1876». Це – як влучний місточок до того, що Ніна Бай продовжує традиції славного роду Косачів, в її душі, подібно до того, як в серці землячки Лесі Українки, народжується поезія. А натхненна сила палкого, поетичного слова і пісні в усі часи вселяла в людей віру, надію, піднімала з колін, вела до перемоги. Тож творчість поетеси Ніни Бай є вагомим творчим внеском у спільну справу наближення миру, злагоди і спокою в нашій країні.

Вікторія Валькова, член НСЖУ
Фото і відео - Микола Шошанні

 

Більше фото із цього вечора на сайті Грінівської вітальні тут >>>>>

Немає коментарів:

Дописати коментар