пʼятниця, 25 липня 2014 р.

"Тріпоче на вітрах крилатих жовто-блакитний, нескоримий стяг!"

"В Україні нині свято,
Ми крокуємо завзято
під веселим вітерцем
З синьо-жовтим прапорцем!"
Надія Кир'ян.

24 липня До Дня державного прапору України під бібліотекою на вулиці відбулася пізнавальна бесіда для дітей: 
"Тріпоче на вітрах крилатих  жовто-блакитний, нескоримий стяг!"


Як кожний вільний народ, ми, укра­їнці, маємо свій прапор. Його ще називають хоруг­вою або знаменом. Історія розповідає, що ще вели­кий князь Олег на честь перемоги над Візантією велів вивісити знамена. А князь Володимир вже водив свою бойову дружину на ворогів під хоруг­вами, у тому числі й синьо-жовтими.
Жовто-блакитні барви символізували Київську Державу ще до хрещення Русі. Слов'яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний . час вони святіші від ідолів. Стяги спершу вози­ли разом зі зброєю, перед боєм ставили на узвиш­ші, аби кожен ратник бачив їх. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали за обов'язок постійно тримати прапор над по­лем бою, пильно охороняти його. Значення прапо­ра під час бою було дуже важливим: якщо він сто­яв нерухомо — знали: битва проходить успішно, а якщо зникав з поля зору ратників, то це мало означати не що інше, як поразку.
Після прийняття християнства ці ко­льори освячувалися образом животворного Хреста. Після нашестя татарських орд Батия ця символізація зникла, але згодом відродилася в церковних оздобах, на гербах українських міст. Герби багатьох міст України оздоблювалися жовто-блакитними кольорами. З XVIII століття полкові й сотенні ко­зацькі прапори Війська Запорозького все частіше виробляються з блакитного полотнища, на яко­му жовтою фарбою наносять хрест, зорі, зброю, постаті святих.
У козацьку добу синьо-жовті барви начастіше зустрічались у західно-украінських землях. За час визвольної війни під проводом Бог­дана Хмельницького, крім малинового прапора, козацькі полки мали різні знамена: зелені, сині, жовті та інші.
Із середини XIX століття активізу­ється український національно-визвольний рух. Головна руська Рада, яка зібралася у Львові, ухва­лила за національний прапор колишню емблему Галицького князівства — зображення золотого лева на блакитному тлі.
Українські січові стрільці мали прапор із зобра­женням архістратигаМихаїла з мечем в одній руці і щитом — у другій. А на щиті — золотий лев на блакитному тлі.





Діти отримали цікаву інформацію про наші національні символи, зокрема, дізналися про історію виникнення та походження державного Прапору України, спільно з головним бібліотекарем Синявською Аллою Іванівною малювали в бібліотеці картину на цю тему.

Перший прапор УРСР (затвердже­ний у березні 1918 р.) був червоний із золотими лі­терами «УРСР» у горішньому червоному накутнику з золотим обрамуванням. Потім обрамування зникло, а абревіатура змінилася на УССР (1923), по­тім на УСРР (1927). 1937 року було створено новий прапор республіки, червоний із золотими схреще­ними серпом і молотом, із написом «УРСР».
21 листопада 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила горизонтальне роз­ташування смуг: верхньої — червоного кольору (2/3 ширини прапора) і нижньої — блакитного ко­льору із зображенням у верхній частині золотих сер­па і молота і над ними червоної п'ятикутної зірки, обрамленої золотою каймою. Військово-морського й торгового прапора УРСР не мала.
У Радянському Союзі питання про й Національну символіку (зокрема прапора) не­одноразово порушувалося демократичними сила­ми наприкінці 1980-х років. 12 грудня 1989 року воно піднімалося на другому з'їзді народних де­путатів СРСР.
23 березня 1990 року перша сесія Тернопільської міської Ради народних депутатів XXI скликання ухвалила постанову про націо­нальну символіку. Один із її пунктів містив рішен­ня про встановлення українського національного прапора на будівлі міської ради поруч з держав­ним прапором УРСР. 28 квітня 1990 року анало­гічні рішення були прийняті Львівською обласною Радою народних депутатів, 24 липня 1990 року на Хрещатику біля будинку Київської міськради було піднято синьо-жовтий прапор.
Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 року ухвалила постанову «Про затвердження Держав­ним Прапором України національного прапора». Освячення Державного Прапора було проведено священиком Петром Бойком, після чого здійсненаурочиста хода і внесення прапора до Верховної Ради.
23 серпня 2004 року. 
Указом Прези­дента України було встановлено свято —
День Державного Прапора України, 
який щоріч­но відзначається 23 серпня.
 

4 коментарі:

  1. Відповіді
    1. Щиро дякуємо за відгук, вельмишановний пане Олеже! Ми ознайомилися з Вашим сайтом та Вашою творчістю - вразило! Зокрема, нас, бібліотекарів. зацікавила Ваша книга "Вода для Львова". Бажаємо Вам подальших успіхів та нових цікавих досягнень. Слава Україні!

      Видалити
    2. Прочитайте мою книжку "Прапори над Україною" видавництва "Каменяр".

      Видалити