четвер, 6 лютого 2014 р.

"Коли ми вмирали, нам дзвони не грали..."

29 січня в бібліотеці  відбувся перегляд літератури
присвячений Дню памяті героїв Крут.


За свідченнями очевидців, з 27-ми студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна»,
 і решта студентів підтримали спів.
Червоний командир Єгор Попов, розлючений значними втратами з більшовицького боку (близько 300 осіб), наказав ліквідувати полонених. 


В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації 
який врятував молоду українську державність.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. 
На церемонії виступив Михайло Грушевський
який назвав цей учинок київської молоді героїчним.



Учні 5 та 6 класів знайомляться з історією цієї трагічної події.


Бібліотекар ВОЗНЯК Ганна
підготувала цікавий підбір матеріалів, провела для школярів 
бесіду на патріотично-виховну тему.

Немає коментарів:

Дописати коментар